< Salmos 18 >
1 Amarte he, Jehová, fortaleza mía.
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 Jehová, roca mía, y castillo mío, y escapador mío; Dios mío, fuerte mío: confiarme he en él: escudo mío, y el cuerno de mi salud; refugio mío.
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 Al alabado Jehová invocaré, y seré salvo de mis enemigos.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 Cercáronme dolores de muerte, y arroyos de perversidad me atemorizaron:
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
5 Dolores del sepulcro me rodearon; anticipáronme lazos de muerte: (Sheol )
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol )
6 En mi angustia llamé a Jehová, y clamé a mi Dios: él oyó desde su templo mi voz, y mi clamor entró delante de él, en sus orejas.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 Y la tierra fue conmovida y tembló: y los fundamentos de los montes se estremecieron, y se removieron, porque él se enojó.
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 Subió humo en su nariz, y de su boca fuego quemante: carbones se encendieron de él.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 Y abajó los cielos, y descendió; y oscuridad debajo de sus pies.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 Y cabalgó sobre un querubín, y voló: y voló sobre las alas del viento.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 Puso tinieblas por su escondedero: en sus en derredores de su tabernáculo, oscuridad de aguas, nubes de los cielos.
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 Por el resplandor de delante de él sus nubes pasaron: granizo y carbones de fuego.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 Y tronó en los cielos Jehová, y el Altísimo dio su voz: granizo y carbones de fuego.
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 Y envió sus saetas y desbaratólos: y echó relámpagos, y los destruyó.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 Y aparecieron las honduras de las aguas: y descubriéronse los cimientos del mundo por tu reprensión, o! Jehová, por el soplo del viento de tu nariz.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 Envió desde lo alto, me tomó, me sacó de las muchas aguas.
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 Me escapó de mi fuerte enemigo, y de los que me aborrecieron: aunque ellos eran más fuertes que yo.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 Anticipáronme en el día de mi quebrantamiento: mas Jehová me fue por bordón.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 Y me sacó a anchura: me libró, porque se agradó de mí.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 Jehová me pagará conforme a mi justicia: conforme a la limpieza de mis manos me volverá.
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 Por cuanto guardé los caminos de Jehová: y no me maleé con mi Dios.
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 Porque todos sus juicios estuvieron delante de mí: y no eché de mí sus estatutos.
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 Y fui perfecto con él: y me recaté de mi maldad.
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 Y pagóme Jehová conforme a mi justicia: conforme a la limpieza de mis manos delante de sus ojos.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 Con el misericordioso serás misericordioso: y con el varón perfecto serás perfecto.
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 Con el limpio serás limpio, y con el perverso serás perverso.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 Por tanto tú al pueblo humilde salvarás: y los ojos altivos humillarás.
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 Por tanto tú alumbrarás mi candela: Jehová, mi Dios, alumbrará mis tinieblas,
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 Porque contigo desharé ejércitos: y en mi Dios asaltaré muros.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 Dios, perfecto su camino: la palabra de Jehová afinada: escudo es a todos los que esperan en él.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 Porque ¿qué Dios hay fuera de Jehová? ¿y qué fuerte fuera de nuestro Dios?
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 Dios, que me ciñe de fuerza; e hizo perfecto mi camino:
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 Que pone mis pies como pies de ciervas: y me hizo estar sobre mis alturas:
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 Que enseña mis manos para la batalla; y el arco de acero será quebrado con mis brazos.
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 Y me diste el escudo de tu salud; y tu diestra me sustentará, y tu mansedumbre me multiplicará.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 Ensancharás mi paso debajo de mí, y no titubearán mis rodillas.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 Perseguiré mis enemigos, y alcanzarles he; y no volveré hasta acabarles.
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 Herírles he, y no podrán levantarse: caerán debajo de mis pies.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 Y ceñísteme de fortaleza para la pelea: agobiaste mis enemigos debajo de mí.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 Y dísteme la cerviz de mis enemigos: y a los que me aborrecían, destruí.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 Clamaron, y no hubo quien salvase: a Jehová, mas no les oyó.
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 Y los molí como polvo delante del viento: como a lodo de las calles los esparcí.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 Librásteme de contiendas de pueblo: pusísteme por cabecera de gentes; pueblo que no conocí, me sirvió.
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 A oída de oreja me obedeció: los hombres extraños me mintieron.
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 Los hombres extraños se cayeron: y tuvieron miedo desde sus encerramientos.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 Viva Jehová, y bendito sea mi fuerte: y sea ensalzado el Dios de mi salud.
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 El Dios que me da las venganzas, y sujetó pueblos debajo de mí.
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 Mi librador de mis enemigos: también me hiciste superior de mis adversarios: de varón violento me libraste.
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 Por tanto yo te confesaré entre las gentes, o! Jehová, y cantaré a tu nombre.
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 Que engrandece las saludes de su rey, y que hace misericordia a su ungido David, y a su simiente para siempre.
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.