Salmos 107
1 Alabád a Jehová, porque es bueno; porque para siempre es su misericordia.
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Dígan lo los redimidos de Jehová, los que ha redimido de poder del enemigo,
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 Y los ha congregado de las tierras, del oriente y del occidente, del aquilón y de la mar.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 Anduvieron perdidos por el desierto, por la soledad sin camino: no hallando ciudad de población.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 Hambrientos, y sedientos: su alma desfallecía en ellos.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 Y clamaron a Jehová en su angustia; y escapólos de sus aflicciones.
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 Y encaminólos en camino derecho; para que viniesen a ciudad de población.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 Alaben pues ellos la misericordia de Jehová, y sus maravillas con los hijos de los hombres.
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 Porque hartó al alma menesterosa; y al alma hambrienta hinchió de bien.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 Los que moraban en tinieblas, y sombra de muerte, aprisionados en aflicción, y en hierros;
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 Por cuanto fueron rebeldes a las palabras de Jehová; y aborrecieron el consejo del Altísimo:
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Y él quebrantó con trabajo sus corazones: cayeron, y no hubo quien les ayudase:
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 Y clamaron a Jehová en su angustia: escapólos de sus aflicciones.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 Sacólos de las tinieblas, y de la sombra de muerte; y rompió sus prisiones.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 Alaben pues ellos la misericordia de Jehová, y sus maravillas con los hijos de los hombres.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 Porque quebrantó las puertas de acero; y desmenuzó los cerrojos de hierro.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Insensatos, a causa del camino de su rebelión; y a causa de sus maldades fueron afligidos.
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Su alma abominó toda vianda; y llegaron hasta las puertas de la muerte.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 Y clamaron a Jehová en su angustia; y salvólos de sus aflicciones.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 Envió su palabra, y curólos; y escapólos de sus sepulturas.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Alaben pues ellos la misericordia de Jehová; y sus maravillas con los hijos de los hombres.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 Y sacrifiquen sacrificios de alabanza; y enarren sus obras con jubilación.
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 Los que descendieron a la mar en navíos: y contratan en las muchas aguas;
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 Ellos han visto las obras de Jehová, y sus maravillas en el mar profundo.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 El dijo, y salió el viento de la tempestad, que levanta sus ondas:
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 Suben a los cielos, descienden a los abismos: sus almas se derriten con el mal.
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Tiemblan, y titubean como borrachos; y toda su ciencia es perdida.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 Y claman a Jehová en su angustia; y escápalos de sus aflicciones.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 Hace parar la tempestad en silencio; y callan sus ondas.
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 Y alégranse, porque se reposaron; y guíalos al puerto que quieren.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 Alaben pues ellos la misericordia de Jehová, y sus maravillas con los hijos de los hombres.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Y ensálcenle en congregación de pueblo; y en consistorio de ancianos le loen.
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 Vuelve los ríos en desierto; y los manaderos de las aguas en sed:
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 La tierra fructífera en salados; por la maldad de los que la habitan.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 Vuelve el desierto en estanques de aguas, y la tierra seca en manaderos de aguas:
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 Y aposenta allí hambrientos; y aderezan allí ciudad de población:
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 Y siembran campos, y plantan viñas; y hacen fruto de renta:
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 Y bendícelos, y se multiplican en gran manera: y no disminuye sus bestias.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 Y después son menoscabados, y abatidos de tiranía, de males, y de congojas.
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 El derrama menosprecio sobre los príncipes: y les hace andar errantes, vagabundos, sin camino.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 Y levanta al pobre de la pobreza; y vuelve las familias como ovejas.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 Vean los rectos, y alégrense; y toda maldad cierre su boca.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 ¿Quién es sabio, y guardará estas cosas; y entenderá las misericordias de Jehová?
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
