Proverbios 8
1 ¿No clama la sabiduría; y la inteligencia da su voz?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 En los altos cabezos, junto al camino, a las encrucijadas de las veredas se para:
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 En el lugar de las puertas, a la entrada de la ciudad: a la entrada de las puertas da voces:
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 O! hombres, a vosotros clamo; y mi voz es a los hijos de los hombres.
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Entendéd simples astucia; y vosotros insensatos, tomád entendimiento:
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Oíd, porque hablaré cosas excelentes, y abriré mis labios para cosas rectas.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Porque mi paladar hablará verdad; y mis labios abominan la impiedad.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 En justicia son todas las razones de mi boca: no hay en ellas cosa perversa, ni torcida.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Todas ellas son rectas al que entiende; y rectas a los que han hallado sabiduría.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Recibíd mi castigo, y no la plata; y ciencia, mas que el oro escogido.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Porque mejor es la sabiduría que las piedras preciosas; y todas las cosas que se pueden desear, no se pueden comparar a ella.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Yo, la sabiduría, moré con la astucia; y yo invento la ciencia de los consejos.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 El temor de Jehová es aborrecer el mal; la soberbia, y la arrogancia, y el mal camino, y la boca perversa aborrezco.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Conmigo está el consejo, y el ser: yo soy la inteligencia; mía es la fortaleza.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Por mí reinan los reyes, y los príncipes determinan justicia.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Por mí dominan los príncipes, y todos los gobernadores juzgan la tierra.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Yo amo a los que me aman; y los que me buscan, me hallan.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Las riquezas y la honra están conmigo, riqueza firme y justa.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Mejor es mi fruto que el oro, y que el oro refinado; y mi renta, que la plata escogida.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Por vereda de justicia guiaré, por medio de veredas de juicio.
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 Para hacer heredar a mis amigos el ser, y que yo hincha sus tesoros.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Jehová me poseyó en el principio de su camino, desde entonces, antes de sus obras.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Eternalmente tuve el principado, desde el principio, antes de la tierra.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Antes de los abismos fui engendrada; antes que fuesen las fuentes de las muchas aguas:
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Antes que los montes fuesen fundados: antes de los collados, yo era engendrada.
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 No había aun hecho la tierra, ni las plazas, ni la cabeza de los polvos del mundo.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Cuando componía los cielos, allí estaba yo; cuando señalaba por compás la sobrehaz del abismo:
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 Cuando afirmaba los cielos arriba: cuando afirmaba las fuentes del abismo:
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 Cuando ponía a la mar su estatuto; y a las aguas, que no pasasen su mandamiento: cuando señalaba los fundamentos de la tierra:
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 Con él estaba yo por ama, y fui en delicias todos los días, teniendo solaz delante de él en todo tiempo.
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 Tengo solaz en la redondez de su tierra; y mis solaces son con los hijos de los hombres.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Ahora pues, hijos, oídme; y bienaventurados los que guardaren mis caminos.
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Obedecéd la instrucción, y sed sabios; y no la menospreciéis.
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Bienaventurado el hombre que me oye, trasnochando a mis puertas cada día: guardando los umbrales de mis entradas.
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Porque el que me hallare, hallará la vida; y alcanzará la voluntad de Jehová.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Mas el que peca contra mí, defrauda a su alma: todos los que me aborrecen, aman la muerte.
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
