Proverbios 31
1 Palabras de Lemuel rey: la profecía con que le enseñó su madre.
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 ¿Qué, hijo mío? ¿Y qué, hijo de mi vientre? ¿y qué, hijo de mis deseos?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 No des a las mujeres tu fuerza, ni tus caminos, que es para destruir a los reyes.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 No es de los reyes, o! Lemuel, no es de los reyes beber vino, ni de los príncipes la cerveza:
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Porque no beban, y olviden la ley; y perviertan el derecho de todos los hijos afligidos.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Dad la cerveza al que perece, y el vino a los de amargo ánimo.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Beban, y olvídense de su necesidad, y de su miseria no se acuerden más.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Abre tu boca por el mudo, en el juicio de todos los hijos de muerte.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Abre tu boca, juzga justicia, y el derecho del pobre, y del menesteroso.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 ¿Mujer valiente quién la hallará? porque su valor luengamente pasa al de las piedras preciosas.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 El corazón de su marido está en ella confiado, y de despojo no tendrá necesidad.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Dárle ha bien, y no mal, todos los días de su vida.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Buscó lana y lino; y de voluntad trabajó con sus manos.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Fue como navío de mercader, que trae su pan de lejos.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Levantóse aun de noche; y dio comida a su familia; y ración a sus criadas.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Consideró la heredad, y compróla; y plantó viña del fruto de sus manos.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Ciñó sus lomos de fortaleza, y esforzó sus brazos.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Gustó que era buena su granjería; su candela no se apagó de noche.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Aplicó sus manos al huso; y sus manos trataron la rueca.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Su mano extendió al pobre; y al menesteroso extendió sus manos.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 No tendrá temor de la nieve por su familia, porque toda su familia está vestida de ropas dobladas.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Ella se hizo tapices: de lino fino y púrpura es su vestido.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Conocido es su marido en las puertas, cuando se asienta con los ancianos de la tierra.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Hizo telas, y vendió; y dio cintas al mercader.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Fortaleza y hermosura es su vestido; y en el día postrero reirá.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Abrió su boca con sabiduría; y la ley de clemencia está en su boca.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Considera los caminos de su casa; y no comió el pan de balde.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Levantáronse sus hijos, y llamáronla bienaventurada; y su marido también la alabó.
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 Muchas mujeres hicieron riquezas, mas tú las sobrepujaste a todas.
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Engañosa es la gracia, y vana la hermosura: la mujer que teme a Jehová, esa será alabada.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Dádla del fruto de sus manos; y alábenla en las puertas sus hechos.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
