Proverbios 27
1 No te alabes del día de mañana; porque no sabes que parirá el día.
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
2 Alábete el extraño, y no tu boca: el ajeno, y no tus labios.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 Pesada es la piedra, y la arena pesa: mas la ira del insensato es más pesada que ambas cosas.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Cruel es la ira; e impetuoso el furor: ¿mas quién parará delante de la envidia?
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
5 Mejor es la reprensión manifiesta, que el amor oculto.
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
6 Fieles son las heridas del que ama; e importunos los besos del que aborrece.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
7 El alma harta huella el panal de miel: mas al alma hambrienta todo lo amargo es dulce.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
8 Cual es el ave que se va de su nido, tal es el hombre que se va de su lugar.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
9 El ungüento y el sahumerio alegran el corazón; y el amigo al hombre con el consejo dado de ánimo.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 No dejes a tu amigo, ni al amigo de tu padre: ni entres en casa de tu hermano el día de tu aflicción: mejor es el vecino cercano, que el hermano lejano.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
11 Sé sabio, o! hijo mío, y alegra mi corazón; y tendré que responder al que me deshonrare.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
12 El avisado ve el mal, y escóndese: mas los simples pasan, y llevan el daño.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
13 Quítale su ropa, porque fió al extraño; y por la extraña, préndale.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
14 El que bendice a su amigo a alta voz madrugando de mañana, por maldición se le contará.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
15 Gotera continua en tiempo de lluvia, y la mujer rencillosa son semejantes.
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
16 El que la escondió, escondió el viento; porque el aceite en su mano derecha clama.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
17 Hierro con hierro se aguza; y el hombre aguza el rostro de su amigo.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
18 El que guarda la higuera, come su fruto: y el que guarda a su señor, será honrado.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 Como un agua se parece a otra, así el corazón del hombre al otro.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
20 El sepulcro y la perdición nunca se hartan: así los ojos de los hombres nunca se hartan. (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
21 El crisol prueba la plata, y la fragua el oro; y al hombre la boca del que le alaba.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
22 Aunque majes al insensato en un mortero entre granos de trigo majados a pisón, no se quitará de él su fatuidad.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
23 Considera atentamente el rostro de tus ovejas: pon tu corazón al ganado.
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
24 Porque las riquezas no son para siempre; ¿y la corona será para perpetuas generaciones?
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 Saldrá la grama, aparecerá la yerba, y segarse han las yerbas de los montes.
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
26 Los corderos para tus vestidos, y los cabritos para el precio del campo.
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
27 Y abundancia de leche de las cabras para tu mantenimiento, y para mantenimiento de tu casa, y para sustento de tus criadas.
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
