Proverbios 20
1 El vino hace burlador: la cerveza, alborotador; y cualquiera que en él errare, no será sabio.
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Bramido, como de cachorro de león, es el miedo del rey: el que le hace enojar, peca contra su alma.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Honra es del hombre dejarse de pleito: mas todo insensato se envolverá en él.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 El perezoso no ara a causa del invierno: mas él pedirá en la segada, y no hallará.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Aguas profundas es el consejo en el corazón del hombre: mas el hombre entendido le alcanzará.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Muchos hombres pregonan cada cual el bien que han hecho: mas hombre de verdad ¿quién le hallará?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 El justo que camina en su integridad, bienaventurados serán sus hijos después de él.
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 El rey que está en el trono de juicio, con su mirar disipa todo mal.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 ¿Quién podrá decir: Yo he limpiado mi corazón, limpio estoy de mi pecado?
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Doblada pesa, y doblada medida, abominación son a Jehová ambas cosas.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 El muchacho aun es conocido por sus obras, si su obra es limpia y recta.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 El oído oye, y el ojo ve: Jehová hizo aun ambas cosas.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 No ames el sueño, porque no te empobrezcas: abre tus ojos, hartarte has de pan.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 El que compra, dice: Malo es, malo es: mas en apartándose, él se alaba.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Hay oro, y multitud de piedras preciosas: mas los labios sabios son vaso precioso.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Quítale su ropa, porque fió al extraño; y préndale por la extraña.
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Sabroso es al hombre el pan de mentira: mas después, su boca será llena de cascajo.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Los pensamientos con el consejo se ordenan; y con industria se hace la guerra.
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 El que descubre el secreto, anda en chismes; y con el que lisonjea de sus labios, no te entremetas.
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 El que maldice a su padre, o a su madre, su candela será apagada en oscuridad tenebrosa.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 La herencia adquirida de priesa en el principio, su postrimería aun no será bendita.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 No digas: Yo me vengaré: espera a Jehová, y él te salvará.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Abominación son a Jehová las pesas dobladas; y el peso falso, no es bueno.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 De Jehová son los pasos del hombre: el hombre pues, ¿cómo entenderá su camino?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Lazo es al hombre tragar santidad; y después de los votos andar preguntando.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 El rey sabio esparce los impíos; y sobre ellos hace tornar la rueda.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 Candela de Jehová es el alma del hombre, que escudriña lo secreto del vientre.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Misericordia y verdad guardan al rey; y con clemencia sustenta su trono.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 La honra de los mancebos es su fortaleza; y la hermosura de los viejos, su vejez.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 Las señales de las heridas son medicina en el malo; y las plagas en lo secreto del vientre.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
