< Proverbios 18 >
1 Conforme al deseo busca el apartado: en toda doctrina se envolverá.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 No toma placer el insensato en la inteligencia: mas en lo que se descubre su corazón.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Cuando viene el impío, viene también el menosprecio; y con el deshonrador, la vergüenza.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Aguas profundas son las palabras de la boca del hombre; y arroyo revertiente la fuente de la sabiduría.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Tener respeto a la persona del impío, para hacer caer al justo de su derecho, no es bueno.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Los labios del insensato vienen con pleito; y su boca a cuestiones llama.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 La boca del insensato es quebrantamiento para sí; y sus labios son lazos para su alma.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Las palabras del chismoso parecen blandas: mas ellas descienden hasta lo íntimo del vientre.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 También el que es negligente en su obra, es hermano del dueño disipador.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 Torre fuerte es el nombre de Jehová: a él correrá el justo, y será levantado.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Las riquezas del rico son la ciudad de su fortaleza; y como un muro alto, en su imaginación.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Antes del quebrantamiento se eleva el corazón del hombre; y antes de la honra, el abatimiento.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 El que responde palabra antes de oír, insensatez le es, y vergüenza.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 El ánimo del hombre suportará su enfermedad: mas al ánimo angustiado, ¿quién le suportará?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 El corazón del entendido adquiere sabiduría; y el oído de los sabios busca la ciencia.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 El presente del hombre le ensancha el camino; y le lleva delante de los grandes.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 El justo es primero en su pleito; y su adversario viene, y búscale.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 La suerte pone fin a los pleitos; y desparte los fuertes.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 El hermano ofendido es más contumaz que una ciudad fuerte; y las contiendas de los hermanos son como cerrojos de alcázar.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 Del fruto de la boca del hombre se hartará su vientre: de la renta de sus labios se hartará.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 La muerte y la vida están en poder de la lengua; y el que la ama, comerá de sus frutos.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 El que halló mujer, halló el bien; y alcanzó la benevolencia de Jehová.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 El pobre habla ruegos; mas el rico responde durezas.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 El hombre de amigos mantiénese en amistad; y a veces hay amigo más conjunto que el hermano.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.