Proverbios 11
1 El peso falso abominación es a Jehová: mas la pesa perfecta le agrada.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Cuando vino la soberbia, vino también la deshonra: mas con los humildes es la sabiduría.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 La perfección de los rectos los encaminará: mas la perversidad de los pecadores los echará a perder.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 No aprovecharán las riquezas en el día de la ira: mas la justicia escapará de la muerte.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 La justicia del perfecto enderezará su camino; mas el impío por su impiedad caerá.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 La justicia de los rectos los escapará; mas los pecadores en su pecado serán presos.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 Cuando muere el hombre impío, perece su esperanza; y la esperanza de los malos perecerá.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 El justo es escapado de la tribulación: mas el impío viene en su lugar.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 El hipócrita con la boca daña a su prójimo; mas los justos con la sabiduría son escapados.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 En el bien de los justos la ciudad se alegra: mas cuando los impíos perecen hay fiestas.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 Por la bendición de los rectos la ciudad será engrandecida; mas por la boca de los impíos ella será trastornada.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 El que carece de entendimiento, menosprecia a su prójimo; mas el hombre prudente calla.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 El que anda en chismes, descubre el secreto; mas el de espíritu fiel encubre la cosa.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Cuando faltaren las industrias, el pueblo caerá; mas en la multitud de consejeros está la salud.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 De aflicción será afligido el que fiare al extraño; mas el que aborreciere las fianzas vivirá confiado.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 La mujer graciosa tendrá honra; y los fuertes tendrán riquezas.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 A su alma hace bien el hombre misericordioso; mas el cruel atormenta su carne.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 El impío hace obra falsa; mas el que sembrare justicia, tendrá galardón firme.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 Como la justicia es para vida, así el que sigue el mal es para su muerte.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 Abominación son a Jehová los perversos de corazón: mas los perfectos de camino le son agradables.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Aunque llegue la mano a la mano, el malo no quedará sin castigo; mas la simiente de los justos escapará.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 Zarcillo de oro en la nariz del puerco es la mujer hermosa, y apartada de razón.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 El deseo de los justos solamente es bueno; mas la esperanza de los impíos es enojo.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Hay unos que reparten, y les es añadido más: hay otros que son escasos más de lo que es justo; mas vienen a pobreza.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 El alma liberal será engordada; y el que hartare, él también será harto.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 El que detiene el grano, el pueblo le maldecirá: mas bendición será sobre la cabeza del que vende.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 El que madruga al bien, hallará favor: mas el que busca el mal, venirle ha.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 El que confía en sus riquezas, caerá; mas los justos reverdecerán como ramos.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 El que turba su casa, heredará viento; y el insensato será siervo del sabio de corazón.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 El fruto del justo es árbol de vida, y el que caza almas, es sabio.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Ciertamente el justo será pagado en la tierra: ¿cuánto más el impío y pecador?
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
