Job 8
1 Y respondió Baldad Sujita, y dijo:
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 ¿Hasta cuándo hablarás esto, y las palabras de tu boca serán como un viento fuerte?
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 ¿Si pervertirá Dios el derecho, y si el Todopoderoso pervertirá la justicia?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 Si tus hijos pecaron contra él, él los echó en el lugar de su pecado.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 Si tú de mañana buscares a Dios, y rogares al Todopoderoso:
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 Si fueres limpio y derecho, cierto luego se despertará sobre ti, y hará próspera la morada de tu justicia:
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 De tal manera que tu principio habrá sido pequeño en comparación del grande crecimiento de tu postrimería.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 Porque pregunta ahora a la edad pasada, y dispónte para inquirir de sus padres de ellos;
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 Porque nosotros somos desde ayer, no sabemos, siendo nuestros días sobre la tierra como sombra.
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 ¿No te enseñarán ellos, te dirán, y de su corazón sacarán estas palabras?
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 ¿El junco crece sin cieno? ¿crece el prado sin agua?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 ¿Aun él en su verdura no será cortado, y antes de toda yerba se secará?
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 Tales son los caminos de todos los que olvidan a Dios; y la esperanza del impío perecerá.
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 Porque su esperanza será cortada, y su confianza es casa de araña.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 El estribará sobre su casa, mas no permanecerá en pie: recostarse ha sobre ella, mas no se afirmará.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 Un árbol está verde delante del sol, y sus renuevos salen sobre su huerto:
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 Junto a una fuente sus raíces se van entretejiendo, y enlazándose hasta un lugar pedregoso.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 Si le arrancaren de su lugar, y negare de él, diciendo: Nunca te vi:
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 Ciertamente este será el gozo de su camino; y de la tierra de donde se traspusiére retoñecerán otros.
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 He aquí, Dios no aborrece al perfecto, ni toma la mano de los malignos.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 Aun henchirá tu boca de risa, y tus labios de jubilación.
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 Los que te aborrecen, serán vestidos de confusión; y la habitación de los impíos perecerá.
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
