Job 36
1 Y pasando a delante Eliú, dijo:
І далі Елігу казав:
2 Espérame un poco, y enseñarte he: porque todavía hablo por Dios.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 Tomaré mi sabiduría de lejos, y daré la justicia a mi Hacedor.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 Porque de cierto no son mentira mis palabras, antes se trata contigo con perfecta sabiduría.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 He aquí, que Dios es grande, y no aborrece, fuerte en virtud de corazón.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 No dará vida al impío; y a los afligidos dará su derecho.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 No quitará sus ojos del justo: mas con los reyes los pondrá también en trono para siempre, y serán ensalzados.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 Y si estuvieren presos en grillos, y cautivos en las cuerdas de aflicción,
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 El les anunciará la obra de ellos, y que sus rebeliones prevalecieron.
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 Y despierta el oído de ellos para castigo, y dice que se conviertan de la iniquidad.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 Si oyeren, y sirvieren, acabarán sus días en bien, y sus años en deleites.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 Mas si no oyeren, serán pasados a cuchillo: y perecerán sin sabiduría.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 Mas los hipócritas de corazón le irritarán más; y no clamarán, cuando él los atare.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 El alma de ellos morirá en su mocedad, y su vida entre los sodomíticos.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 Al pobre librará de su pobreza, y en la aflicción despertará su oreja.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 Y aun te apartará de la boca de la angustia en anchura, debajo de la cual no haya estrechura, y te asentará mesa llena de grosura.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 Mas tú has henchido el juicio del impío contra la justicia, y el juicio [que lo] sustenta todo.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 Por lo cual es de temer, que no te quite con herida, la cual no evites con gran rescate.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 ¿Estimará él tus riquezas, ni el oro, ni todas las fuerzas de poder?
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 No desees la noche, en la cual él corta los pueblos de su lugar.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Guárdate, no mires a la iniquidad, teniéndola por mejor que la pobreza.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 He aquí, que Dios será ensalzado con su poder, ¿quién semejante a él, enseñador?
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 ¿Quién visitó sobre él su camino? ¿Y quién dijo: Iniquidad has hecho?
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Acuérdate de engrandecer su obra, la cual contemplan los hombres.
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 La cual vieron todos los hombres, y el hombre la ve de lejos.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 He aquí que Dios es grande, y nosotros no le conoceremos: ni se puede rastrear el número de sus años.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 Porque él detiene las goteras de las aguas, cuando la lluvia se derrama de su vapor.
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 Cuando gotean de las nubes, gotean sobre los hombres en abundancia.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 ¿Si entenderá también los extendimientos de las nubes, y los bramidos de su tabernáculo?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 He aquí, que él extendió sobre ella su luz; y cubrió las raíces de la mar.
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 Con ellas castiga a los pueblos, y da comida a la multitud.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 Con las nubes encubre la luz, y les manda que vayan contra ella.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 La una da nuevas de la otra: la una adquiere ira contra la que viene.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
