Job 20
1 Y respondió Sofar Naamatita, y dijo:
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 Por cierto mis pensamientos me hacen responder, y por tanto me apresuro.
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 El castigo de mi vergüenza he oído, y el espíritu de mi inteligencia me hace responder.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 ¿Esto no sabes que fue siempre, desde el tiempo que fue puesto el hombre sobre la tierra:
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 Que la alegría de los impíos es breve, y el gozo del hipócrita, por un momento?
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 Si subiere hasta el cielo su altura, y su cabeza tocare en las nubes,
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 Como su mismo estiércol perecerá para siempre: los que le vieren, dirán: ¿Qué es de él?
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 Como sueño volará, y no será hallado; e irse ha como una visión nocturna.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 El ojo que le viere, nunca más le verá: ni su lugar le verá más.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 Sus hijos pobres andarán rogando, y sus manos tornarán lo que él robó.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 Sus huesos están llenos de sus mocedades: y con él serán sepultadas en el polvo.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 Si el mal se endulzó en su boca, si lo ocultaba debajo de su lengua:
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 Si le parecía bien, y no lo dejaba; mas antes lo detenía entre su paladar:
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 Su comida se mudará en sus entrañas: hiel de áspides [se tornará] dentro de él.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 Comió haciendas, mas vomitarlas ha: de su vientre las sacará Dios.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 Veneno de áspides chupará: lengua de víbora le matará.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 No verá los arroyos, las riberas de los ríos de miel y de manteca.
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 Restituirá el trabajo ajeno conforme a la hacienda que tomó: y no tragará, ni gozará.
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 Por cuanto molió, dejó pobres: robó casas, y no las edificó;
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 Por tanto él no sentirá sosiego en su vientre, ni escapará con su codicia.
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 No quedó nada que no comiese: por tanto su bien no será durable.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 Cuando fuere lleno su bastimento, tendrá angustia, toda mano del trabajado le acometerá.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 Cuando se pusiere a henchir su vientre, Dios enviará sobre él la ira de su furor; y lloverá sobre él y sobre su comida.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 Huirá de las armas de hierro, y pasarle ha el arco de acero.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 Desvainará, y sacará saeta de su aljaba, y saldrá resplandeciendo por su hiel: sobre él vendrán terrores.
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 Todas tinieblas están guardadas para sus secretos, fuego no soplado le devorará: su sucesor será quebrantado en su tienda.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 Los cielos descubrirán su iniquidad: y la tierra estará contra él.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 Los renuevos de su casa serán trasportados; y serán derramados en el día de su furor.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 Esta es la parte que Dios apareja al hombre impío; y esta es la heredad que Dios le señala por su palabra.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
