Job 18
1 Y respondió Baldad Sujita, y dijo:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 ¿Cuándo pondréis fin a las palabras? Entendéd, y después hablemos.
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 ¿Por qué somos tenidos por bestias? ¿en vuestros ojos, somos viles?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 Oh tú que despedazas tu alma con tu furor, ¿será dejada la tierra por tu causa, y serán traspasadas las peñas de su lugar?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 Ciertamente la luz de los impíos será apagada, y la centella de su fuego no resplandecerá.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 La luz se oscurecerá en su tienda, y su candil se apagará sobre él.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 Los pasos de su potencia serán acortados, y su mismo consejo le echará a perder.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Porque red será echada en sus pies, y sobre red andará.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 Lazo prenderá su calcañar: esforzará contra él a los sedientos.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 Su cuerda está escondida en la tierra, y su orzuelo sobre la senda.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 De todas partes le asombrarán temores; y con sus mismos pies le ahuyentarán.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 Su fuerza será hambrienta, y a su costilla estará aparejado quebrantamiento.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Comerá los ramos de su cuero, y el primogénito de la muerte tragará sus miembros.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Su confianza será arrancada de su tienda, y le harán llevar al rey de los espantos.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 En su misma tienda morará como si no fuese suya: piedrazufre será esparcida sobre su morada.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 Abajo se secarán sus raíces, y arriba serán cortados sus ramos.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 Su memoria perecerá de la tierra, y no tendrá nombre por las calles.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 De la luz será lanzado a las tinieblas, y será echado del mundo.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 No tendrá hijo ni nieto en su pueblo, ni sucesor en sus moradas.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 Sobre su día se espantarán los por venir, y a los antiguos tomarán pavor.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Ciertamente tales son las moradas del impío, y este es el lugar del que no conoció a Dios.
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
