Job 12
1 Y respondió Job, y dijo:
А Йов відповів та й сказав:
2 Ciertamente que vosotros sois el pueblo, y con vosotros morirá la sabiduría.
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 También tengo yo seso como vosotros: no soy yo menos que vosotros; ¿y quién habrá que no pueda decir otro tanto?
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 El que invoca a Dios, y él le responde, es burlado de su amigo; y el justo y perfecto es escarnecido.
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 La antorcha es tenida en poco en el pensamiento del próspero: la cual se aparejó contra las caídas de los pies.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 Las tiendas de los robadores están en paz; y los que provocan a Dios, y los que traen dioses en sus manos, viven seguros.
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 Mas ciertamente pregunta ahora a las bestias, que ellas te enseñarán; y a las aves de los cielos, que ellas te mostrarán:
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 O habla a la tierra, que ella te enseñará; y los peces de la mar te declararán.
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 ¿Qué cosa de todas estas no entiende que la mano de Jehová la hizo,
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 Y que en su mano está el alma de todo viviente, el espíritu de toda carne humana?
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 Ciertamente el oído prueba las palabras, y el paladar gusta las viandas.
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 En los viejos está la ciencia, y en longura de días la inteligencia.
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 Con el está la sabiduría y la fortaleza, suyo es el consejo y la inteligencia.
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 He aquí, el derribará, y no será edificado: encerrará al hombre, y no habrá quien le abra.
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 He aquí, él detendrá las aguas, y se secarán: él las enviará, y destruirán la tierra.
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 Con él está la fortaleza y la existencia: suyo es el que yerra, y el que hace errar.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 El hace andar a los consejeros desnudos, y hace enloquecer a los jueces.
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 El suelta la atadura de los tiranos, y les ata la cinta en sus lomos.
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 El lleva despojados a los príncipes, y él trastorna a los valientes.
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 El quita la habla a los que dicen verdad, y el toma el consejo a los ancianos.
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 El derrama menosprecio sobre los príncipes, y enflaquece la fuerza de los esforzados.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 El descubre las profundidades de las tinieblas, y saca a luz la sombra de muerte.
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 El multiplica las gentes, y él las pierde: él esparce las gentes, y las torna a recoger.
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 El quita el seso de las cabezas del pueblo de la tierra, y los hace que se pierdan vagueando sin camino:
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 Que palpen las tinieblas, y no la luz: y los hace errar como borrachos.
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
