Romanos 8
1 Ahora, pues, ningún juicio hay para los que están en Cristo Jesús,
Тим же то тепер нема ніякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
2 porque la Ley del Espíritu de vida en Cristo Jesús nos libró de la ley del pecado y de la muerte.
Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
3 Lo imposible para la Ley por cuanto era débil por causa de la carne, Dios [lo resolvió] al enviar a su propio Hijo en semejanza de cuerpo pecaminoso [como ofrenda] por el pecado. Así pronunció sentencia en el cuerpo contra el pecado,
Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
4 para que la exigencia de la Ley se cumpliera en nosotros, los que andamos según el espíritu, no según la naturaleza humana.
щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
5 Porque los que viven según [la] naturaleza humana piensan en las cosas corporales, pero los que viven según [el] Espíritu, en las cosas del Espíritu.
Которі бо по тїлу, ті думають про тілесне, которі ж по духу, - про духовне.
6 Pues la aspiración de la naturaleza humana es muerte, pero la aspiración del espíritu es vida y paz.
Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.
7 Los designios de [la] naturaleza humana son enemistad contra Dios, pues no se someten a [la] Ley de Dios, ni tampoco pueden.
Тим що думаннє тілесне - ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.
8 Así que los que viven según [la] naturaleza humana no pueden agradar a Dios.
Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.
9 Pero ustedes no viven según [la] naturaleza humana, sino por [el] Espíritu, si en verdad [el] Espíritu de Dios mora en ustedes. Si alguno no tiene [el ]Espíritu de Cristo, no es de Él.
Ви ж не по тїлу, а в дусі, коли тільки Дух Божий, домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.
10 Pero si Cristo está en ustedes, el cuerpo en verdad está muerto por causa del pecado, pero el espíritu vive por causa de [la] justicia.
Коли ж Христос в вас, тоді тіло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.
11 Si el Espíritu del que resucitó a Jesús de entre [los] muertos vive en ustedes, el que resucitó a Cristo de entre [los] muertos vivificará también sus cuerpos mortales por medio de su Espíritu que mora en ustedes.
Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.
12 Así que, hermanos, no somos deudores a la naturaleza humana para que vivamos según ella.
Тим же то, браттє, ми довжники не тілу, щоб, по тілу жити.
13 Porque si viven según [la] naturaleza humana, morirán. Pero si por [el] Espíritu hacen morir las prácticas de la naturaleza humana, vivirán.
Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.
14 Pues todos los que son guiados por [el ]Espíritu de Dios son hijos de Dios.
Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.
15 Porque no recibieron un espíritu de esclavitud que los guíe otra vez al temor, sino recibieron [el] Espíritu de adopción, por Quien clamamos: ¡Abba! (¡Padre!)
Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!
16 El Espíritu mismo da testimonio a nuestro espíritu de que somos hijos de Dios.
Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,
17 Si hijos, también herederos: herederos de Dios y coherederos con Cristo, si sufrimos con Él, para que también seamos glorificados con Él.
коли ж дїти, то й насдїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.
18 Considero que los sufrimientos actuales no merecen [compararse con] la gloria que se nos manifestará.
Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.
19 La creación espera con ardiente anhelo la manifestación de los hijos de Dios.
Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.
20 Pues la creación fue sometida a vanidad, no por su propia voluntad, sino porque [Dios la ]sujetó, con la esperanza
Суетї бо твориво пїдневолидось не по волї, а через підневолившого, в надїї,
21 de que también la misma creación sea liberada de la esclavitud a la corrupción hacia la libertad gloriosa de los hijos de Dios.
що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дітей Божих.
22 Porque sabemos que toda la creación gime y sufre dolores de parto hasta ahora.
Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.
23 No solo [ella], sino también nosotros mismos, quienes tenemos la primicia del Espíritu, también gemimos al esperar ansiosamente la [adopción], la redención de nuestro cuerpo.
Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тіла нашого.
24 Porque en esperanza fuimos salvos, pero la [esperanza] que se ve no es esperanza, porque ¿qué espera el que ve?
Надїєю бо спаслись ми; надія ж видима не єсть надія; що бо хто бачить, чого й надіятись?
25 Pero si esperamos lo que no vemos, pacientemente esperamos con anhelo.
Коли ж надіємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.
26 De igual manera el Espíritu nos ayuda en nuestra debilidad, porque no sabemos pedir lo que conviene, pero el mismo Espíritu intercede por nosotros con gemidos inexpresables.
Так же само й Дух помагав нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.
27 El que escudriña los corazones sabe cuál es la aspiración del Espíritu, porque intercede por [los] santos según Dios.
Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.
28 Sabemos que a los que aman a Dios, todas las cosas ayudan para lo bueno, a los que son llamados según [su] propósito.
Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові покликані;
29 Porque a los que de antemano conoció, también predestinó para que sean conformados a la Imagen de su Hijo, a fin de que Él sea el Primogénito entre muchos hermanos.
бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив, бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.
30 A los que predestinó también llamó. A los que llamó también declaró justos. Y a los que declaró justos también glorificó.
А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого справдив, тих і прославив.
31 ¿Qué diremos con respecto a esto? Si Dios está a favor de nosotros, ¿quién contra nosotros?
Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?
32 El que no nos negó a su propio Hijo, sino lo entregó por todos nosotros, ¿cómo no nos dará abundantemente todas las cosas con Él?
Він, що свого Сина не пощадив, а за всіх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?
33 ¿Quién presentará cargos contra [los] escogidos de Dios? Dios es el que justifica.
Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!
34 ¿Quién es el que pronunciará sentencia? Cristo murió, y aun más, fue resucitado. También está a [la] mano derecha de Dios e intercede por nosotros.
Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христое умер, ба й воскрес; Він і по правиці в Отця, Він і заступаєть ся за нас!
35 ¿Qué nos separará del amor de Cristo? ¿Tribulación, angustia, persecución, hambruna, desnudez, peligro o espada?
Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тіснота, чи гоненнє, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?
36 Como está escrito: Por causa de Ti estamos muertos todo el tiempo. Fuimos estimados como ovejas de matadero.
Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полічено нас як овечок на заріз.
37 Pero en todas estas cosas ganamos la más gloriosa victoria por medio de Aquel que nos amó.
Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.
38 Porque estoy convencido de que ni [la ]muerte, ni [la ]vida, ni ángeles, ni gobernantes, ni lo presente, ni lo que viene, ni poderes,
Упевнив ся бо я, що ні смерть, нї життє, нї ангели, ні князівства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,
39 ni lo alto, ni lo profundo, ni otra criatura podrá separarnos del amor de Dios, que es en Cristo Jesús, nuestro Señor.
нї висота, нї глибина, ні инше яке твориво не возможе нас розлучити від любови Божої, що в Христї Ісусї, Господі нашім.
