Salmos 88
1 Oh Yavé, ʼElohim de mi salvación, Día y noche clamo delante de Ti.
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 Llegue mi oración a tu Presencia. Inclina tu oído a mi clamor.
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol h7585)
4 Soy contado entre los que descienden al sepulcro. Soy como un varón sin fuerza,
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 Olvidado entre los muertos, Como los asesinados que están tendidos en la tumba, De quienes ya no te acuerdas, y son cortados de tu mano.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 Me colocaste en la fosa más profunda, En lugares oscuros, en las profundidades.
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 Tu ira pesa sobre mí. Me afliges con todas tus olas. (Selah)
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 Alejaste a mis conocidos de mí. Me pusiste como un objeto de repugnancia para ellos. Estoy encerrado y no puedo salir.
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 Mis ojos se enfermaron por causa de la aflicción. Cada día te invoco, oh Yavé. Extiendo mis manos hacia Ti:
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 ¿Harás milagros a favor de los muertos? ¿Se levantarán los muertos para alabarte? (Selah)
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 ¿Se anunciará en el sepulcro tu misericordia, Tu fidelidad en el Abadón?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 ¿Serán reconocidas tus maravillas en la oscuridad, Y tu justicia en la tierra del olvido?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 Pero yo te invoco, oh Yavé, Clamo por ayuda. De mañana mi súplica llega delante de Ti.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 ¿Por qué, oh Yavé, desechas mi alma? ¿Por qué escondes de mí tu rostro?
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 Desde mi juventud estuve afligido y necesitado. Sufrí tus terrores. Estuve turbado.
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 Tu ardiente ira pasó sobre mí. Tus terrores me destruyeron.
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 Me rodean de continuo como aguas. En conjunto me cercaron.
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 Alejaste de mí a mis amigos y compañeros. Solo la oscuridad es mi compañera.
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
