Salmos 78

1 Escucha, pueblo mío, mi instrucción. Inclina tus oídos a las palabras de mi boca.

Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!

2 Abriré mi boca en proverbio. Declararé dichos de antaño de difícil comprensión,

Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,

3 Los cuales oímos y conocimos. Nos los relataron nuestros antepasados.

які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.

4 No los encubriremos a sus hijos. Contaremos a la generación venidera las alabanzas de Yavé, Y su poder y las maravillosas obras que hizo.

Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.

5 Él estableció testimonio en Jacob, Y estableció Ley en Israel, La cual mandó a nuestros antepasados Que la enseñaran a sus hijos,

Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,

6 A fin de que la generación venidera [la] supiera, Los hijos que iban a nacer, Con el fin de que se levantaran y la dijeran a sus hijos,

щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.

7 Para que en ʼElohim depositen su confianza, Y no olviden las obras de ʼEL, Sino que guarden sus Mandamientos,

Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.

8 Y no sean como sus antepasados, Generación terca y rebelde, Generación que no preparó su corazón, Y su espíritu no fue fiel a ʼEL.

Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.

9 Los hijos de Efraín, arqueros equipados, Dieron la espalda en el día de la batalla.

Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.

10 No guardaron el Pacto de ʼElohim Y rehusaron andar en su Ley.

Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.

11 Olvidaron sus obras. Él hizo maravillas ante sus antepasados en la tierra de Egipto.

Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.

12 Delante de sus antepasados realizó maravillas en la tierra de Egipto. En el campo de Zoán

Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.

13 Dividió el mar y los pasó. Detuvo las aguas como en una pila.

Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.

14 De día los guiaba con nube, Con resplandor de fuego toda la noche.

Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.

15 Hendió las peñas del desierto Y les dio a beber raudales sin medida.

Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.

16 Sacó arroyos de la peña Y las aguas corrieron como ríos.

Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.

17 Pero ellos aún continuaron pecando contra Él. Se rebelaron contra ʼElyón en el desierto

Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.

18 Y en sus corazones tentaron a ʼEL. Pidieron comida según su deseo.

Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.

19 Hablaron contra ʼElohim: ¿Puede ʼEL preparar una mesa en el desierto?

Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?

20 Sí, Él golpeó la roca Y brotaron aguas y se desbordaron torrentes. ¿Puede Él dar también pan? ¿Proveerá carne para su pueblo?

Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»

21 Por tanto, oyó Yavé y se indignó. Un fuego se encendió contra Jacob, Y una ira subió contra Israel,

Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,

22 Por cuanto no creyeron en ʼElohim, Ni confiaron en su salvación.

бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.

23 Sin embargo, mandó a las nubes desde arriba, Y abrió las puertas del cielo.

Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,

24 Hizo llover sobre ellos maná para comer Y les dio alimento del cielo.

і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.

25 Pan de ángeles comió el hombre. Les envió comida en abundancia.

Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.

26 Sopló en el cielo el viento del este Y con su poder atrajo el viento del sur.

Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.

27 Esparció sobre ellos carne como polvo, Criaturas aladas como la arena de los mares.

Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,

28 Las soltó en medio del campamento alrededor de sus tiendas.

яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.

29 Comieron y se hartaron, Y les cumplió su deseo.

Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.

30 Antes que ellos saciaran su apetito, Cuando la comida estaba en sus bocas,

Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,

31 Surgió contra ellos la ira divina Que mató a algunos de los fornidos de ellos Y sometió a los jóvenes escogidos de Israel.

як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.

32 A pesar de eso, siguieron en pecado Y no dieron crédito a sus maravillas.

Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.

33 Por tanto consumió sus días en vanidad, Y sus años en temor.

Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.

34 Cuando los hería de muerte, Lo buscaban. Se arrepentían y con diligencia lo buscaban.

Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.

35 Se acordaban que ʼElohim era su Roca, Y ʼEL, ʼElyón, su Redentor.

І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.

36 Lo lisonjeaban con su boca Y le mentían con su lengua.

Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;

37 Pues sus corazones no eran firmes hacia Él, Ni eran fieles a su Pacto.

та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.

38 Pero Él por misericordia perdonó su iniquidad Y no los destruyó. Con frecuencia contuvo su ira Y no despertó todo su enojo.

Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.

39 Recordó que no eran sino carne, Un soplo que pasa y no regresa.

Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.

40 ¡Cuán a menudo se rebelaron contra Él en el desierto Y lo contristaron en terreno no habitado!

Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!

41 Vez tras vez tentaron a ʼEL. Irritaron al Santo de Israel.

Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.

42 No se acordaron de su poder, Del día cuando los redimió del adversario:

Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,

43 Cuando realizó en Egipto sus señales, Y sus maravillas en la tierra de Zoán.

коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.

44 Cuando convirtió sus ríos en sangre, Y ellos no pudieron beber de sus manantiales.

Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.

45 Cuando envió entre ellos enjambres de moscas que los devoraban Y ranas que los destruían.

Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.

46 Cuando entregó a los saltamontes sus cosechas Y el fruto de su trabajo a la langosta.

Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.

47 Él destruyó sus viñas con granizo Y sus sicómoros con escarcha.

Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.

48 Él entregó al granizo sus vacadas Y a los rayos sus ganados.

Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.

49 Envió sobre ellos su ardiente ira, Enojo, indignación y angustia, Una banda de mensajeros destructores.

Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.

50 Él dispuso un camino para su ira Y no libró sus vidas de la muerte. Entregó sus vidas a la pestilencia

Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.

51 E hirió a todos los primogénitos de Egipto, Las primicias de su virilidad en las tiendas de Cam.

І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.

52 Pero dirigió a su pueblo como ovejas, Y como rebaño los guió por el desierto.

Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.

53 Los condujo con seguridad para que no temieran, Pero el mar cubrió a sus enemigos.

Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.

54 Los llevó hasta la frontera de su Tierra Santa, Al país montañoso que adquirió su mano derecha.

І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.

55 Echó a las naciones de delante de ellos. Con medida [les] repartió las tierras de ellos en heredad, E hizo que las tribus de Israel vivieran en sus tiendas.

Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.

56 Pero ellos tentaron y provocaron a ʼElyón ʼElohim Y no guardaron sus Testimonios.

Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.

57 Regresaron y actuaron deslealmente como sus antepasados. Tal como sus antepasados, fueron desleales. Se desviaron como arco torcido.

І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.

58 Lo provocaron con sus lugares altos Y despertaron su celo con sus imágenes de talla.

Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.

59 Cuando ʼElohim oyó, se indignó Y aborreció a Israel en gran manera.

Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.

60 Por lo cual abandonó el Tabernáculo de Silo, El Tabernáculo que estableció entre los hombres.

Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.

61 Entregó su poder a la cautividad Y su resplandor en mano del adversario.

І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.

62 Entregó también su pueblo a la espada Y se indignó contra su heredad.

Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.

63 El fuego devoró a sus jóvenes, Y sus doncellas no tuvieron cantos nupciales.

Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.

64 Sus sacerdotes cayeron a espada, Y sus viudas no hicieron lamentación.

Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.

65 Pero entonces, como el que duerme, Como un valiente que se recupera del vino Despertó ʼAdonay

Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.

66 E hirió a sus adversarios por detrás. Puso sobre ellos afrenta perpetua.

І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.

67 Desechó la tienda de José Y no eligió a la tribu de Efraín,

Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.

68 Sino escogió a la tribu de Judá Y la Montaña de Sion, que Él amó.

Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.

69 Construyó en las alturas su Santuario Como la tierra que fundó para siempre.

Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.

70 También escogió a David, su esclavo, Y lo tomó de los rebaños.

І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,

71 Lo trajo de detrás de las ovejas que tenían crías Para que apacentara a Jacob su pueblo Y a Israel su heredad.

привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.

72 Los pastoreó según la integridad de su corazón, Y los guió con la destreza de sus manos.

І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.