Salmos 77

1 Mi voz se levanta a ʼElohim y clamaré. Mi voz se levanta a ʼElohim, Y Él me oirá.

Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.

2 En el día de mi angustia busqué a ʼAdonay. A Él levanté mi mano de noche sin descanso. Mi alma rehusaba ser consolada.

У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.

3 Me acuerdo de ʼElohim y me conmuevo. Me lamento y mi espíritu desmaya. (Selah)

Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)

4 Mantienes mis párpados abiertos. Estoy turbado y no puedo hablar.

Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.

5 Consideré los días de antaño, Los años de tiempos pasados.

Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.

6 Recuerdo mi canto en la noche. Medito en mi corazón, Y mi espíritu escudriña:

Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:

7 ¿Desechará ʼAdonay para siempre, Y no volverá a ser favorable?

Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?

8 ¿Cesó por completo su misericordia? ¿Se extinguió para siempre su promesa?

Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?

9 ¿Olvidó ʼEL ser bondadoso? ¿En su ira retiró su compasión? (Selah)

Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)

10 Entonces dije: Es mi enfermedad: Que la mano derecha de ʼElyón cambió.

Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».

11 Me acordaré de las obras de YA, ¡Sí! Recordaré tus maravillas de antaño.

Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.

12 Meditaré en toda tu obra, Y hablaré sobre tus proezas.

Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.

13 ¡Oh ʼElohim, santo es tu camino! ¿Cuál ʼelohim es tan grande como nuestro ʼElohim?

Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?

14 Tú eres el ʼElohim que obra maravillas. Hiciste notorio entre los pueblos tu poder.

Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.

15 Con tu poder redimiste a tu pueblo, A los hijos de Jacob y de José. (Selah)

Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)

16 Te vieron las aguas, oh ʼElohim. Las aguas te vieron y se angustiaron. Los abismos también se estremecieron.

Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.

17 Espesas nubes derramaron agua. Los nubarrones tronaron. También tus flechas centellaron.

Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.

18 El ruido de tu trueno estaba en el remolino de viento. Los relámpagos iluminaron el mundo. Tembló y se estremeció la tierra.

Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.

19 Abriste tu camino en el mar Y tus senderos en las aguas caudalosas, Para que tus pisadas no fueran conocidas.

Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.

20 Como un rebaño guiaste a tu pueblo Por medio de Moisés y Aarón.

Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.