Salmos 69

1 Sálvame, oh ʼElohim, porque las aguas amenazan mi vida.

Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!

2 Estoy hundido en lodo profundo, Y no hay donde asentar pie. Entré en aguas profundas, Y un diluvio me inunda.

Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.

3 Estoy cansado de llamar. Mi garganta enronqueció. Mis ojos desfallecen mientras espero a mi ʼElohim.

Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.

4 Aumentaron más que los cabellos de mi cabeza los que me odian sin causa. Son fuertes los que quieren destruirme. Se declararon enemigos míos sin causa. Y tengo que pagar lo que no robé.

Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.

5 Oh ʼElohim, Tú conoces mi insensatez. Mis pecados no te son ocultos.

Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.

6 No sean avergonzados por mi causa los que en Ti esperan, Oh ʼAdonay Yavé de las huestes. No sean avergonzados por mi causa los que te buscan, Oh ʼAdonay Yavé de las huestes. Que los que te buscan no sean deshonrados por mí, Oh ʼElohim de Israel.

Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!

7 Porque por tu causa he sufrido afrenta. Vergüenza cubrió mi semblante.

Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.

8 Me volví extraño para mis hermanos, Y extranjero para los hijos de mi madre.

Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;

9 Porque el celo de tu Casa me consume, Y las ofensas de los que te reprochan Cayeron sobre mí.

бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.

10 Me afligí a mí mismo con ayuno. Y esto fue mi afrenta.

Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.

11 Usé tela áspera como ropa, Y fui para ellos un refrán.

Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].

12 Los que se sientan en la puerta murmuran contra mí, Y soy el canto de los borrachos.

Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.

13 Pero yo elevo mi oración a Ti, oh Yavé, en el tiempo aceptable. Oh ʼElohim, por la grandeza de tu misericordia, Respóndeme con la verdad de tu salvación.

А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.

14 Sácame del lodo, Y no dejes que me hunda. Que yo sea librado de los que me aborrecen Y de las aguas profundas.

Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!

15 Que no me ahogue el diluvio de agua, Ni me sorba el abismo, Ni la fosa cierre sobre mí su boca.

Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.

16 Respóndeme, oh Yavé, Porque tu misericordia es buena. Vuélvete a mí conforme a la grandeza de tu misericordia.

Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.

17 No escondas tu rostro de tu esclavo, Porque estoy en angustia. Respóndeme prontamente.

Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!

18 Acércate a mi vida y redímela. Rescátame a causa de mis enemigos.

Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.

19 Tú conoces mi afrenta, mi vergüenza y mi oprobio. Delante de Ti están todos mis adversarios.

Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.

20 La afrenta quebrantó mi corazón, Y estoy enfermo. Busqué compasión, y no hubo, Y consoladores, pero ninguno hallé.

Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.

21 Me dieron además hiel como alimento, Y en mi sed me dieron a beber vinagre.

Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.

22 Vuélvase su mesa delante de ellos una trampa. Y cuando ellos estén seguros en paz, Se convierta en trampa para ellos.

Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.

23 Sean oscurecidos sus ojos para que no vean, Y que sus cinturas tiemblen continuamente.

Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.

24 Derrama tu indignación sobre ellos, Y alcánzalos con tu ardiente furor.

Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.

25 Sea su campamento desolado, Que nadie viva en sus tiendas.

Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.

26 Porque persiguen al que Tú mismo mataste, Y comentan el dolor de los que Tú heriste.

Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.

27 Añade iniquidad a su iniquidad, Y no entren ellos en tu justicia.

Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.

28 Sean borrados del rollo de la vida, Y no sean inscritos con los justos.

Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.

29 Pero yo estoy afligido y adolorido. Que tu salvación me ponga en alto, oh ʼElohim.

Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!

30 Yo alabaré el Nombre de ʼElohim con canto, Y lo exaltaré con acción de gracias.

Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.

31 Y agradará a Yavé más que el sacrificio de un buey, O un novillo con cuernos y pezuñas.

Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.

32 Lo ven los humildes y se alegran. Ustedes, los que buscan a ʼElohim, Que reviva su corazón.

Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!

33 Porque Yavé oye a los menesterosos, Y no desprecia a sus prisioneros.

Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.

34 ¡Alábenlo los cielos y la tierra, Los mares, y todo lo que se mueve en ellos!

Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,

35 Porque ʼElohim salvará a Sion, Y edificará las ciudades de Judá Para que vivan allí y las posean.

бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,

36 Los descendientes de tus esclavos la heredan, Y los que aman tu Nombre habitarán en ella.

нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.