< Salmos 109 >

1 Oh ʼElohim de mi alabanza, no te calles.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Porque la boca de los perversos y de los engañadores se abrió contra mí. Hablaron contra mí con lengua mentirosa.
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 Con palabras de odio me rodearon, Y sin causa lucharon contra mí.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 Son mis adversarios para pagar mi amor, Pero yo hablo contigo.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Me devuelven mal por bien, Y odio por mi amor.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 [Dicen]: Levanta contra él a un perverso, Y esté un acusador a su mano derecha.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Resulte culpable cuando sea juzgado, Y que su oración sea pecado.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Sean pocos sus días. Tome otro su oficio.
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Sean huérfanos sus hijos, Y su esposa, viuda.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Vaguen errantes sus hijos y mendiguen, Y busquen su pan lejos de sus casas arruinadas.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Que el acreedor se apodere de todo lo que tiene, Y extraños saqueen el fruto de su trabajo.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 No tenga quien le extienda misericordia, Ni quien se compadezca de sus huérfanos.
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Sean exterminadas todas sus futuras generaciones. Sea el nombre de ellos borrado en la siguiente generación.
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Que la iniquidad de sus antepasados sea recordada ante Yavé, Y que no sea borrado el pecado de su madre.
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Que estén siempre delante de Yavé, Y corte Él de la tierra el recuerdo de ellos,
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 Por cuanto no recordó mostrar misericordia, Sino persiguió al hombre afligido y menesteroso, Al quebrantado de corazón, para matarlo.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 También amó la maldición, Así que le llegó. No se deleitó en la bendición, Por tanto ésta estuvo lejos de él.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Se cubrió de maldición como con su manto, Por lo cual la dejó entrar en su cuerpo como agua, Y como aceite en sus huesos.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Que le sea como ropa con la cual se cubra Y como cinturón que lo ate siempre.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Que ésta sea la recompensa de Yavé a mis acusadores Y a los que hablan mal contra mi vida.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Pero Tú, oh Yavé, el ʼAdonay, Trata conmigo por amor a tu Nombre. Líbrame, porque tu misericordia es buena.
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Porque yo estoy afligido y necesitado. Mi corazón está herido dentro de mí.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Paso como una sombra cuando se extiende, Soy echado fuera como el saltamonte.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Mis rodillas están débiles a causa del ayuno, Y mi carne desfallece por falta de sustancia.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Fui para ellos un objeto de reproche. Cuando me miran, menean su cabeza.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 ¡Ayúdame, oh Yavé, ʼElohim mío! ¡Sálvame según tu misericordia!
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 Que ellos entiendan que ésta es tu mano, Que Tú, oh Yavé, hiciste esto.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Que ellos maldigan, pero Tú, bendice. Cuando se levanten, sean avergonzados, Pero tu esclavo estará alegre.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Que mis acusadores sean cubiertos de deshonra, Y que ellos mismos se cubran de vergüenza como un manto.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Daré muchas gracias con mi boca a Yavé. En medio de muchos lo alabaré,
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 Porque Él se coloca a la mano derecha del necesitado, Para salvar su vida de los que lo juzgan.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.

< Salmos 109 >