Proverbios 4
1 Escuchen, hijos, la instrucción de un padre Y estén atentos para adquirir entendimiento,
Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
2 Porque les doy buena doctrina. No abandonen mi enseñanza,
бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
3 Pues yo también fui hijo de mi padre, Afectuoso y singular delante de mi madre.
бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
4 Él me enseñaba y me decía: Retenga tu corazón mis palabras, Guarda mis mandamientos, y vivirás.
І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
5 Adquiere sabiduría, adquiere entendimiento. No te olvides ni te apartes de los dichos de mi boca.
Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
6 No la abandones, y ella te guardará. Ámala, y ella te protegerá.
не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
7 ¡Sabiduría ante todo! Adquiere sabiduría, Y sobre toda posesión adquiere entendimiento.
Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
8 Exáltala, y ella te engrandecerá, Cuando la abraces te honrará.
Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
9 Pondrá en tu cabeza guirnalda de gracia. Te otorgará corona de esplendor.
вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
10 Escucha, hijo mío, y recibe mis palabras, Y se te multiplicarán años de vida.
Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
11 Te encaminé por el camino de la sabiduría Y te indiqué las sendas de rectitud.
дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
12 Cuando camines, tus pasos no tendrán estorbo. Y si corres, no tropezarás.
коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
13 Aférrate a la disciplina y no la dejes. Guárdala, porque ella es tu vida.
Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
14 No entres por el camino del perverso, Ni vayas por el sendero de los malos.
На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
15 Evítalo, no pases por él. Desvíate de él, pasa de largo.
покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
16 Porque ellos no duermen si no hacen daño, Y se les quita el sueño si no hacen caer [a alguien].
бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
17 Porque comen pan de iniquidad Y beben vino de violencia.
Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
18 Pero la senda de los justos es como la luz del alba, Que va en aumento hasta que el día es perfecto.
А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
19 El camino de los impíos es como la oscuridad: No saben en qué tropiezan.
Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
20 Hijo mío, atiende mis palabras. Inclina tu oído a mis dichos.
Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
21 No se aparten de tus ojos. Guárdalos en lo profundo de tu corazón,
Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
22 Pues son vida a los que los hallan Y sanidad a todo su cuerpo.
Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
23 Con toda diligencia, guarda tu corazón, Porque de él [emana] la vida.
Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
24 Aparta de ti la boca perversa Y aleja de ti la falsedad de labios.
Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
25 Tus ojos miren de frente Y dirige tu mirada hacia lo que está delante.
Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
26 Reflexiona en la senda de tus pies, Y sean rectos todos tus caminos.
Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27 No te desvíes a la derecha ni a la izquierda. Aparta tu pie del mal.
не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
