< Proverbios 30 >
1 Palabras de Agur, hijo de Jaqué, el de Masá. La profecía. Declaración del varón a Itiel y a Ucal.
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 En verdad soy el más ignorante de los hombres, Y no tengo entendimiento humano.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 No aprendí sabiduría, Ni comprendo la ciencia del Santo.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 ¿Quién subió a los cielos, y descendió? ¿Quién encerró los vientos en sus puños? ¿Quién ató las aguas en un paño? ¿Quién afirmó todos los términos de la tierra? ¿Cuál es su Nombre, y el nombre de su Hijo, si sabes?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Toda Palabra de ʼElohim es limpia. Él es Escudo a los que en Él esperan.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 No añadas a sus Palabras, Para que no te reprenda, Y seas hallado mentiroso.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Dos cosas te pedí, No me las niegues mientras viva:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Aparta de mí la vanidad y la mentira, Y no me des pobreza ni riqueza. Mantenme con el pan necesario,
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 No sea que me sacie y te niegue, o diga: ¿Quién es Yavé? O que, por ser pobre robe Y blasfeme el Nombre de mi ʼElohim.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 No acuses al esclavo ante su ʼadón, No sea que te maldiga, y seas hallado culpable.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Hay quien maldice a su padre, Y no bendice a su madre.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 Hay quien es puro en su propia opinión, Pero no está lavado de su impureza.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 Hay quien mira con ojos altivos Y párpados bien levantados por arrogancia.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 Hay quien tiene dientes como espadas Y muelas como cuchillos Para devorar a los pobres de la tierra Y a los necesitados de entre los hombres.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 La sanguijuela tiene dos hijas: Dame y Dame. Tres cosas hay que nunca se sacian, Aun la cuarta jamás dice: ¡Basta!
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 El Seol, la matriz estéril, La tierra, que no se harta de agua, Y el fuego, que nunca dice: ¡Basta! (Sheol )
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol )
17 Ojo que se burla del padre Y desprecia la obediencia a la madre, ¡Arránquenlo los cuervos del valle Y devórenlo los polluelos del buitre!
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Tres cosas me son ocultas, Y tampoco comprendo la cuarta:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 El rastro del águila en el aire, El rastro de la culebra sobre la peña, El rastro de la nave en el mar, Y el rastro del hombre en la doncella.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Así procede la mujer adúltera: Come, se limpia la boca y dice: Nada malo hice.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Por tres cosas se estremece la tierra, Y la cuarta no puede soportar:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 Por el esclavo, cuando llega a reinar, Por el necio, cuando se harta de pan,
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 Por la mujer aborrecida, cuando se casa, Y por una esclava, cuando desplaza a su señora.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Cuatro cosas son pequeñas en la tierra, Pero mucha más sabias que los sabios:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 Las hormigas, pueblo no fuerte, Pero preparan su sustento en el verano;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 Los conejos, pueblo nada esforzado, Pero hacen su casa en la roca;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 Las langostas, que no tienen rey, Pero salen todas en cuadrillas;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 Las lagartijas, que se agarran con la mano, Pero están en los palacios reales.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Tres cosas hay de hermoso andar, Y la cuarta pasea muy bien:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 El león, el más fuerte entre todas las bestias, Que no se vuelve atrás por nada;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 El gallo que erguido camina, También el macho cabrío, Y un rey, cuando sus tropas están con él.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 Si te enalteciste neciamente, O tramaste el mal, pon tu mano sobre tu boca.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Porque así como al batir la leche se saca mantequilla, Y al que recio se suena le sale sangre, El que provoca la ira causará contienda.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.