Proverbios 19
1 Mejor es el pobre que anda en su integridad, Que el de labios perversos y necio.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 La persona sin conocimiento no es buena, Y el que se apresura con sus pies tropieza.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 La insensatez del hombre destruye su camino, Y luego su corazón se irrita contra Yavé.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 Las riquezas atraen muchos amigos, Pero el pobre es abandonado por su amigo.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 El testigo falso no quedará impune, Y el que alienta mentiras no escapará.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Muchos buscan el favor del generoso, Y todos son amigos del hombre que da regalos.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 Todos los hermanos del pobre lo aborrecen, ¡Cuánto más se alejarán de él sus amigos! Los persigue con palabras, pero ya no están.
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 El que adquiere cordura se ama a sí mismo, Al que guarda la prudencia le irá bien.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 El testigo falso no se irá sin castigo, Y el que alienta mentiras perecerá.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 El lujo no conviene al insensato, ¡Cuánto menos al esclavo tener dominio sobre gobernantes!
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 La cordura del hombre detiene su furor, Y su honra es pasar por alto la ofensa.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 Rugido de león es la amenaza del rey, Rocío sobre la hierba su favor.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 El hijo necio es la ruina de su padre, Y gotera continua las contiendas de una esposa.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 Casa y fortuna son herencia de los padres, Pero la esposa prudente es un regalo de Yavé.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 La pereza produce un sueño profundo, Y la persona ociosa pasará hambre.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 El que guarda el mandamiento, guarda su vida, Pero el que menosprecia sus caminos morirá.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 El que da al pobre presta a Yavé, Y Él le dará su recompensa.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 Corrige a tu hijo mientras haya esperanza, Pero no se exceda tu alma para destruirlo.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 El hombre de gran ira sufrirá castigo, Pero si lo perdonas, lo tendrá que aumentar.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 Escucha el consejo y acepta la corrección Para que seas sabio.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 Muchos designios hay en el corazón del hombre, Pero el propósito de Yavé es el que prevalece.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 Lo que los hombres aprecian es la lealtad: Es preferible ser pobre que engañador.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 El temor a Yavé es para vida, El que lo tiene vivirá satisfecho, Y no será visitado por el mal.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 El perezoso mete la mano en el plato, Pero ni aun a su boca lo llevará.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 Golpea al burlador, y el ingenuo será prudente, Corrige al entendido, y aumentará su saber.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 El que roba a su padre y echa fuera a su madre Es hijo que trae vergüenza y deshonra.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 Hijo mío, deja de oír consejos Que te apartan de las palabras de sabiduría.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 El testigo perverso se burla de la justicia, Y la boca de los impíos encubre la iniquidad.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Hay castigos preparados para los burladores, Y azotes para la espalda del necio.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
