Proverbios 12
1 El que ama la corrección ama el conocimiento, Pero el que aborrece la reprensión es estúpido.
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 El bueno obtendrá el favor de Yavé, Pero Él condenará al hombre de malos designios.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 El hombre no se afianzará por medio de la perversidad, Pero la raíz de los justos nunca será removida.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 La mujer virtuosa es corona de su esposo, Pero la que lo avergüenza es como carcoma en sus huesos.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 Los pensamientos de los justos son rectos, Pero los consejos de los impíos, engaño.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 Las palabras de los perversos son asechanzas mortales, Pero la boca de los rectos los librará.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Se derrumban los perversos y ya no existen, Pero la casa de los justos permanecerá.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 Según su sabiduría es alabado el hombre, Pero el perverso de corazón será despreciado.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 Mejor es el poco estimado, Pero que tiene un esclavo, Que el que se alaba y carece de pan.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 El justo tiene en consideración la vida de su bestia, Pero aun la compasión de los perversos es cruel.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 El que labra su tierra, se saciará de pan, Pero el que persigue lo vano carece de entendimiento.
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 El perverso codicia el botín de los perversos, Pero la raíz de los justos produce.
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 En la transgresión de sus labios se enreda el perverso, Pero el justo escapará de la aflicción.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 De lo que uno habla, se saciará, Y por lo que uno hace, le pagarán.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 El camino del necio es recto ante sus propios ojos, Pero el que escucha el consejo es sabio.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 La ira del necio es conocida al instante, Pero el prudente pasa por alto la ofensa.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 El testigo veraz declara lo que es recto, Pero el testigo falso engaña.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 Hay quien pronuncia palabras como estocadas, Pero la boca de los sabios es medicina.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 El labio veraz permanece para siempre, Pero la boca mentirosa, solo un instante.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 Hay engaño en el corazón del que trama el mal, Pero para los consejeros de la paz hay alegría.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 Ninguna iniquidad es deseada por el justo, Pero los perversos están llenos de mal.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 Repugnancia es a Yavé el labio mentiroso, Pero su deleite está en los que obran fielmente.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 El hombre prudente encubre su conocimiento, Pero el corazón de los necios proclama su necedad.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 La mano del diligente señoreará, Pero la indolente será tributaria.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 La congoja abate el corazón del hombre, Pero la buena palabra lo alegra.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 El justo sirve de guía a su prójimo, Pero el camino de los perversos los hace errar.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 El indolente no asará ni su propia presa. ¡Precioso tesoro del hombre es la diligencia!
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 En la senda de la justicia está la vida, En su sendero no hay muerte.
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
