Proverbios 11
1 La balanza falsa es repugnancia a Yavé, Pero la pesa cabal es su complacencia.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Cuando irrumpe la soberbia, viene la deshonra, Pero la sabiduría está con los humildes.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 La integridad de los rectos los guía, Pero la perversidad de los infieles los destruirá.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 De nada sirven las riquezas en el día de la ira, Pero la justicia librará de la muerte.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 La justicia del intachable le allana el camino, Pero el perverso caerá por su propia perversidad.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 La rectitud del justo lo librará, Pero el traidor quedará atrapado en su codicia.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 Cuando muere el impío, perece su esperanza. La esperanza de los hombres fuertes perecerá.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 El justo es librado de la tribulación, Pero el perverso toma su lugar.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 El impío hunde al prójimo con su boca, Pero los justos serán librados por medio del conocimiento.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 La ciudad festeja el éxito de los justos, Y cuando perecen los impíos canta de júbilo.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 Con la bendición de los rectos la ciudad prospera, Pero la boca de los perversos la arruina.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 El que desprecia al prójimo no tiene juicio, Pero el hombre de entendimiento calla.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 El que anda chismeando revela secretos, Pero el hombre que es de espíritu fiel se guarda el asunto.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Cuando falta dirección, el pueblo cae, Pero en la multitud de consejeros hay liberación.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 El que sale fiador del extraño se perjudica, Pero el que aborrece ser garante vive seguro.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 La mujer agraciada adquiere honra, Y los hombres audaces adquieren riquezas.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 El misericordioso hace bien a su alma, Pero el cruel daña su propia carne.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 El perverso logra ganancias engañosas, Pero el que siembra justicia tiene galardón seguro.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 La firmeza de rectitud es para vida, Pero el que sigue la perversidad busca su propia muerte.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 Repugnancia a Yavé son los de corazón perverso, Pero los de camino intachable son su deleite.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Con toda certeza, el malo no quedará sin castigo, Pero la descendencia de los justos será librada.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 Como anillo de oro en el hocico de un cerdo, Es la mujer hermosa que carece de discreción.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 El anhelo de los justos es solo el bien, Pero la expectativa de los impíos es ira.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Hay quienes reparten, Y más se les añade. Hay quienes retienen más de lo justo, Y acaban en la indigencia.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 El alma generosa será enriquecida, Y el que sacia a otros, también será saciado.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 El pueblo lo maldecirá al que acapara grano, Pero la cabeza del que lo vende obtendrá bendición.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 El que busca el bien, halla favor, Pero el que busca el mal, Éste le vendrá.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 El que confía en sus riquezas caerá, Pero los justos reverdecerán como el follaje.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 El que perturba su casa, Heredará el viento, Y el necio será esclavo del sabio de corazón.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 El fruto del justo es árbol de vida, Y el que gana almas es sabio.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Si el justo será recompensado en la tierra, ¡Cuánto más el impío y el pecador!
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
