Marcos 4
1 Otra vez comenzó a enseñar junto al mar. Se reunió ante Él una multitud tan grande que tuvo que sentarse en una barca en el mar, y toda la multitud estaba en la playa.
І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на і морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2 Les enseñaba muchas cosas por medio de parábolas. En su enseñanza les decía:
І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3 Oigan. El sembrador salió a sembrar.
Слухайте: Ось вийшов сїяч сіяти:
4 Parte [de la semilla] cayó junto al camino. Llegaron las aves y la devoraron.
і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5 Otra [parte] cayó en el pedregal y brotó enseguida porque no había mucha tierra.
Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6 Pero cuando salió el sol se marchitó, y por no tener raíz se secó.
Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7 Otra [parte] cayó entre espinos. Los espinos crecieron y la aplastaron, y no dio fruto.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8 Pero otra [parte] cayó en tierra buena. Al crecer y desarrollarse, dio fruto que produjo una a 30, otra a 70 y otra a ciento por uno.
А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9 Y decía: El que tiene oídos para oír, escuche.
І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10 Cuando quedaron solos, los que estaban con los 12 alrededor de Él le preguntaban sobre las parábolas.
Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11 Y les dijo: A ustedes les fue dado [entender] el misterio del reino de Dios. Pero a los de afuera todo se [les] presenta en parábolas,
І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12 para que al ver, vean y no perciban, y al oír, oigan y no entiendan, no sea que den la vuelta y se les perdone.
щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.
13 Entonces les preguntó: ¿No entendieron [ustedes] esta parábola? ¿Cómo entenderán las demás?
І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всі приповістї зрозумієте?
14 El que siembra, planta la Palabra.
Сїяч слово сіє.
15 Los de junto al camino son aquellos en quienes es sembrada la Palabra, y cuando [la] oyen enseguida viene Satanás y quita la Palabra que se sembró en ellos.
Що ж над шляхом, се ті, де сіється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посіяне в серцях їх.
16 Los sembrados en pedregales son aquellos que, cuando oyen la Palabra, de inmediato la reciben con gozo,
Подібно ж і ті, що на каменистому посіяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17 pero no tienen raíz en ellos mismos. Son temporales. Entonces, cuando viene una aflicción o persecución por causa de la Palabra, enseguida tropiezan.
та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18 Los sembrados entre espinos son los que oyen la Palabra,
А ті, що посіяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19 pero los afanes de la era presente, el engaño de las riquezas y la codicia por las demás cosas, aplastan la Palabra y no la dejan dar fruto. (aiōn g165)
та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно. (aiōn g165)
20 Los que fueron sembrados en la buena tierra son los que oyen la Palabra y la reciben, y dan fruto, uno a 30, otro a 60, y otro a ciento por uno.
А на землю добру посіяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21 También les dijo: ¿Se trae la lámpara para ponerla debajo de una caja o debajo de la cama? ¿No es para ponerla sobre el candelero?
І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22 Porque no hay [cosa] oculta que no sea manifestada, ni escondida que no salga a la luz.
Нема бо нічого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23 Si alguno tiene oídos para oír, escuche.
Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24 También les dijo: Consideren [lo] que oyen. Con la medida que midan se les medirá y se les añadirá.
І рече їм: Вважайте, що чуете: Якою мірою міряєте, відміряється вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25 Porque al que tiene, se le dará, y al que no tiene, aun lo que tiene se le quitará.
Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26 También dijo: El reino de Dios es como cuando un hombre echa la semilla en la tierra.
І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27 Él duerme de noche y se levanta de día, y la semilla brota y crece sin que él sepa cómo.
та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як він не знає.
28 Por sí misma la tierra da fruto: primero el tallo, luego la espiga, luego los granos que llenan la espiga.
Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29 Cuando el grano madura, enseguida mete la hoz, porque llegó la cosecha.
Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30 También dijo: ¿Cómo comparamos el reino de Dios, o con cuál parábola lo propondremos?
І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31 Es como una semilla de mostaza, la más pequeña de todas las semillas,
Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї;
32 que cuando se siembra, crece y es mayor que todas las hortalizas, y echa grandes ramas de modo que las aves del cielo anidan bajo su sombra.
а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.
33 Con muchas parábolas como éstas les hablaba la Palabra, conforme a lo que podían entender.
І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34 Y no les hablaba sin parábolas, aunque a sus discípulos explicaba todo en privado.
Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.
35 Aquel mismo día, al llegar la noche, les dijo: Pasemos al otro lado.
І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36 Después de despedir a la multitud, lo llevaron tal como estaba en la barca. Y otras barcas lo acompañaban.
І, відпустивши народ, узяли Його, яв був в човні. І инші ж човни були з Ним.
37 Pero se desató una gran tormenta de viento y las olas entraban en la barca, de tal modo que la barca se anegaba.
І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38 [Jesús] dormía en la popa sobre una almohada. Lo despertaron y le dijeron: ¡Maestro! ¿No te preocupa que perecemos?
А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39 Cuando lo despertaron, reprendió al viento y dijo al mar: ¡Calla! ¡Enmudece! Y el viento cesó y hubo una gran calma.
І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40 Entonces les preguntó: ¿Por qué tienen miedo? ¿Aún no tienen fe?
І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41 Tuvieron gran temor y se decían unos a otros: ¿Quién es Éste, que aun el viento y el mar le obedecen?
І полякались страхом великим, і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
