San Lucas 23
1 Todo el gran número de ellos se levantó, y lo llevó ante Pilato.
І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2 Entonces lo acusaron: Hallamos a Éste que descarría a nuestra nación, prohíbe dar tributo a César y dice que Él es Cristo, un Rey.
І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
3 Entonces Pilato le preguntó: ¿Eres Tú el Rey de los Judíos? [Jesús] respondió: Tú [lo] dices.
Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4 Entonces Pilato dijo a los principales sacerdotes y a la multitud: Ningún delito hallo en este hombre.
Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5 Pero ellos insistían: Alborota al pueblo. Comenzó desde Galilea y enseñó por toda Judea hasta aquí.
Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
6 Al oír esto Pilato preguntó si el hombre era galileo.
Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7 Cuando supo que era de la jurisdicción de Herodes, lo remitió a éste, quien también estaba en Jerusalén en aquellos días.
і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8 Al ver a Jesús, Herodes se regocijó mucho porque hacía largo tiempo que deseaba verlo, pues había oído muchas cosas acerca de Él y esperaba ver algún milagro.
Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9 Le hacía muchas preguntas, pero Él nada respondía.
Питав же Його словами многими; Він же нічого не відказав йому.
10 Los principales sacerdotes y los escribas lo acusaban con vehemencia.
Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11 Entonces Herodes junto con sus tropas lo menospreció y se burló de Él. Le puso una ropa espléndida y lo devolvió a Pilato.
Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12 Herodes y Pilato se hicieron amigos aquel día, porque habían estado enemistados.
Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
13 Entonces Pilato convocó a los principales sacerdotes, a los gobernantes y al pueblo,
Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14 y les dijo: [Ustedes] acusaron a este hombre de descarriar al pueblo. Y miren, yo [lo] interrogué delante de ustedes y no hallé ningún delito de los que lo acusan.
каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15 Tampoco Herodes, porque nos [lo] devolvió. Así que nada digno de muerte hallo en él.
та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
16 Por tanto [lo] castigaré y [lo] dejaré libre.
То, покаравши, відпущу Його.
(Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
18 Pero todos gritaron: Quita a Éste y suéltanos a Barrabás.
Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
19 Éste estaba preso por una insurrección en la ciudad y por un homicidio.
котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
20 Y Pilato, quien quería soltar a Jesús, les volvió a gritar.
Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
21 Pero ellos vociferaban: ¡Crucifícalo! ¡Crucifícalo!
Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
22 Entonces él les preguntó la tercera vez: ¿Qué mal hizo Éste? Ningún delito de muerte hallé en Él. Entonces lo azotaré y [lo] dejaré en libertad.
Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23 Pero ellos porfiaban a grandes voces y demandaban que fuera crucificado. Y sus voces prevalecieron.
Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24 Pilato sentenció que se ejecutara la demanda de ellos.
Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
25 Entonces soltó al que pedían, quien estaba preso en la cárcel por insurrección y homicidio, y entregó a Jesús a la voluntad de ellos.
Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26 Cuando lo llevaban, agarraron a Simón de Cirene, quien venía del campo, y le cargaron la cruz para que [la] llevara detrás de Jesús.
І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27 Lo seguía una gran multitud del pueblo y de mujeres que se dolían y lo lamentaban.
Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28 Pero Jesús se volvió hacia ellas y les dijo: Hijas de Jerusalén, no lloren por Mí, sino lloren por ustedes y por sus hijos.
І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
29 Porque vienen días en los cuales dirán: Inmensamente felices las estériles, los vientres que no concibieron y los pechos que no amamantaron.
Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30 Entonces comenzarán a decir a las montañas: ¡Caigan sobre nosotros! Y a las colinas: ¡Cúbrannos!
Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
31 Porque si con el árbol verde hacen estas cosas, ¿qué harán con el seco?
Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32 También llevaban a dos malhechores para ejecutarlos con Él.
Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
33 Cuando llegaron al lugar llamado Calavera, lo crucificaron allí, y a los malhechores, uno a [la] derecha y otro a [la] izquierda.
І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
34 Echaron suertes para repartirse sus ropas.
Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35 El pueblo observaba. También los gobernantes lo ridiculizaban: Salvó a otros. Sálvese Él mismo, si Él es el Cristo, el Escogido de Dios.
І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36 También los soldados se burlaron al acercarse y ofrecerle vinagre.
Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37 Decían: Si Tú eres el Rey de los judíos, sálvate a Ti mismo.
і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38 Había también una inscripción encima de Él: Éste es el Rey de los judíos.
Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
39 Uno de los malhechores que fue colgado lo blasfemaba: ¿No eres Tú el Cristo? ¡Sálvate a Ti mismo y a nosotros!
Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40 Pero el otro lo reprendió: ¿Ni siquiera tú, que estás en la misma condena, temes a Dios?
Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
41 Nosotros en verdad justamente recibimos lo que merecemos por lo que hicimos, pero Éste nada malo hizo.
Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
42 Y decía: ¡Jesús, acuérdate de mí cuando llegues a tu reino!
І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43 Le contestó: En verdad te digo: Hoy estarás conmigo en el paraíso.
І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.
44 Desde las 12 del día hasta las tres de la tarde hubo oscuridad en toda la tierra.
Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
45 Al oscurecer el sol, el velo del Templo fue rasgado por el medio.
І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46 Y Jesús clamó a gran voz: ¡Padre, encomiendo mi espíritu en tus manos! Y cuando dijo esto, expiró.
І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! Й, се промовивши, зітхнув духа.
47 Al ver lo que sucedió, el centurión exaltó a Dios: ¡Realmente este Hombre era justo!
Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48 Toda la multitud que llegó para este espectáculo, al ver lo que ocurrió, cuando regresaba se golpeaba el pecho.
І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49 Pero todos los conocidos de Él, y mujeres que lo seguían desde Galilea, miraban desde lejos lo que sucedía.
Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50 Un varón bueno y justo llamado José, miembro del Tribunal Supremo,
І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51 de Arimatea, una ciudad de los judíos, esperaba el reino de Dios. Éste no consintió en la decisión ni en la acción de ellos.
(сей не пристав до ради й дїла їх, ) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;
52 Él se presentó ante Pilato y pidió el cuerpo de Jesús.
сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
53 [Lo] bajó, lo envolvió en una sábana y lo puso en un sepulcro excavado en la roca donde aún nadie había sido puesto.
І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
54 Era día de Preparación y empezaba el sábado.
І був день пятниця, а субота сьвітала.
55 Las mujeres que habían llegado con Él desde Galilea, se fijaron en el sepulcro y cómo fue puesto su cuerpo.
Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
56 Regresaron y prepararon especias aromáticas y ungüentos. Y descansaron el sábado según el Mandamiento.
І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.
