Job 37
1 Por lo cual también se estremece mi corazón y salta fuera de su lugar.
Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 ¡Escuchen atentamente el trueno de su voz y el estruendo que sale de su boca!
Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 Suelta sus relámpagos por debajo de todo el cielo, que llegan hasta los confines de la tierra.
його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 Tras ellos ruge su voz. Truena ʼEL con voz majestuosa, y aunque sea oída su voz, no los detiene.
За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 ʼEL truena con voz maravillosa y hace cosas que no podemos comprender.
Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 A la nieve dice: Cae a la tierra. También a la lluvia y al aguacero torrencial.
До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 Así hace que todo hombre se retire, para que todos los hombres reconozcan su obra.
Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 Las bestias se meten en lugar de descanso y permanecen en sus guaridas.
І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 De su cámara viene la tormenta y el frío de los vientos del norte.
Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 Por el soplo de ʼEL se forma el hielo y se congelan las amplias aguas.
Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 Carga de humedad la densa nube. Dispersa las nubes con sus relámpagos,
Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 que giran según su designio para cumplir sus órdenes sobre la superficie de la tierra habitada.
і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
13 Las hace venir, unas veces como azote, otras, a favor de su tierra y otras por misericordia.
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
14 Oh Job, escucha esto. Detente y considera las maravillas de ʼEL.
Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
15 ¿Sabes cuándo ʼEloah las establece y hace fulgurar la luz de su nube?
Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
16 ¿Conoces tú el equilibrio de las nubes, las obras prodigiosas de Aquél que es perfecto en conocimiento?
Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
17 ¿Por qué están calientes tus ropas cuando la tierra está tranquila a causa del viento del sur?
ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
18 ¿Extendiste con Él la bóveda celeste, sólida como un espejo fundido?
Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
19 Muéstranos qué le diremos. Porque no podemos ordenar nuestras ideas a causa de las tinieblas.
Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
20 ¿Será necesario informarle lo que yo digo? ¿O debe un hombre desear que sea tragado?
Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
21 Ciertamente no es posible mirar la luz oscurecida por las nubes, pero un viento pasa, y la despeja.
І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
22 Del norte asoma un dorado resplandor. ¡En ʼEloha hay una asombrosa majestad!
Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
23 ¡ʼEL-Shadday, a Quien no alcanzamos! Exaltado en poder, Él no hará violencia a la equidad. Es abundante en justicia.
Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
24 Por tanto, los hombres le temen. Él no estima a alguno que cree en su corazón ser sabio.
Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
