Job 15
1 Elifaz temanita respondió:
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 ¿Responderá el sabio con conocimiento vano? ¿Llenará su vientre de viento del este?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 ¿Argüirá con palabras inútiles o con palabras sin provecho?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Tú anulas la reverencia y menosprecias la oración ante ʼElohim,
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 porque tu iniquidad enseña tu boca, y adoptas la lengua del astuto.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Tu boca te condena, y no yo. Tus labios testifican contra ti.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 ¿Eres tú el primer hombre que nació? ¿Fuiste engendrado antes que las montañas?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 ¿Escuchaste el secreto de ʼElohim para que tú solo te apropies de la sabiduría?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 ¿Qué sabes que nosotros no sepamos? ¿Qué entiendes que nosotros no entendamos?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Cabezas canas y hombres muy ancianos, de más larga edad que tu padre, hay entre nosotros.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 ¿En tan poco tienes el consuelo de ʼElohim y la palabra que se te dice con dulzura?
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 ¿Por qué tu corazón te arrastra y por qué guiñan tus ojos?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 ¿Por qué vuelves tu espíritu contra ʼElohim, y dejas salir esas palabras de tu boca?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 ¿Qué es el hombre para que sea considerado puro, y el nacido de mujer para que sea considerado justo?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Mira, en sus santos no confía. Ante sus ojos ni aun el cielo es puro.
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 ¡Cuánto menos el hombre repugnante y corrupto que bebe la iniquidad como agua!
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 Escúchame, yo te informaré. Óyeme y lo que vi te contaré
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 lo que los sabios informaron, sin ocultar lo de sus antepasados.
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 Solo a ellos fue dada la tierra, y ningún extraño pasó entre ellos.
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 Todos sus días sufre tormento el perverso, y contados años le están reservados al tirano.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 Voces espantosas resuenan en sus oídos. El destructor vendrá sobre él en la paz.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 No cree que volverá de la oscuridad. Está destinado para la espada.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 Vaga en busca del pan y dice: ¿Dónde está? Sabe que el día de la oscuridad está cerca.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 La tristeza y la aflicción lo turban, como un rey listo para la batalla,
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 porque extendió su mano contra ʼEL. Se portó con soberbia contra ʼEL-Shadday.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 Indómito embistió contra Él con la espesa barrera de su escudo,
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 con su cara cubierta, con los pliegues de su cintura aumentados de grasa.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 Vivirá en ciudades destruidas, en casas no habitadas, destinadas a ser ruinas.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 No enriquecerá, ni durará su hacienda, ni se extenderán sus posesiones en la tierra.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 No escapará de la oscuridad. La llama consumirá sus ramas. Por el aliento de su boca perecerá.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 No confíe en la vanidad, ni se engañe a sí mismo, porque la vanidad será su recompensa.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 Se marchitará antes de su tiempo, y sus ramas no reverdecerán.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 Será vid que dejará caer sus uvas no maduras, olivo que echa de él sus flores.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 La compañía del impío es estéril, y el fuego consume las tiendas del corrupto.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 Conciben travesura, dan a luz iniquidad y su mente prepara el engaño.
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
