Salmos 90
1 Una oración de Moisés, el hombre de Dios. Señor, tú has sido nuestra morada por todas las generaciones.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 Antes de que nacieran las montañas, antes de que hubieras formado la tierra y el mundo, desde la eternidad hasta la eternidad, tú eres Dios.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 Conviertes al hombre en un destructor, diciendo, “Volved, hijos de los hombres”.
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 Porque mil años a tus ojos son como el día de ayer, cuando ya ha pasado, como un reloj en la noche.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 Los barres mientras duermen. Por la mañana brotan como la hierba nueva.
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 Por la mañana brota y se levanta. Al anochecer, está marchita y seca.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 Porque nos consumimos en tu ira. Estamos turbados por tu ira.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 Has puesto nuestras iniquidades ante ti, nuestros pecados secretos a la luz de tu presencia.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 Porque todos nuestros días han pasado en tu ira. Llevamos nuestros años a su fin como un suspiro.
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 Los días de nuestros años son setenta, o incluso por razón de fuerza ochenta años; pero su orgullo no es más que trabajo y dolor, ya que pasa rápidamente, y nos vamos volando.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 Quien conoce el poder de tu ira, tu ira según el temor que te corresponde?
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 Enséñanos a contar nuestros días, para que ganemos un corazón sabio.
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 ¡Relájate, Yahvé! ¿Cuánto tiempo? ¡Ten compasión de tus siervos!
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 Satisfaznos por la mañana con tu amorosa bondad, para que nos regocijemos y nos alegremos todos los días.
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 Alégranos por tantos días como nos has afligido, durante tantos años como hemos visto el mal.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 Que tu obra aparezca ante tus siervos, tu gloria a sus hijos.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 Que el favor del Señor, nuestro Dios, esté sobre nosotros. Establece el trabajo de nuestras manos para nosotros. Sí, establecer el trabajo de nuestras manos.
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
