Salmos 58
1 Para el músico jefe. Con la melodía de “No destruyas”. Un poema de David. ¿Acaso habláis con justicia, los silenciosos? ¿Juzgáis sin culpa, hijos de los hombres?
Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів. Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
2 No, en tu corazón traman la injusticia. Mide la violencia de tus manos en la tierra.
Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
3 Los malvados se extravían desde el vientre. Son díscolos desde que nacen, hablando mentiras.
Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
4 Su veneno es como el de una serpiente, como una cobra sorda que tapa su oreja,
їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
5 que no escucha la voz de los encantadores, por muy hábil que sea el encantador.
що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
6 Rompe sus dientes, Dios, en su boca. Saca los grandes dientes de los leones jóvenes, Yahvé.
Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
7 Que se desvanezcan como el agua que fluye. Cuando tensen el arco, que sus flechas sean desafiladas.
нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
8 Que sean como un caracol que se derrite y pasa, como el niño que nace muerto, que no ha visto el sol.
бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
9 Antes de que sus macetas puedan sentir el calor de las espinas, barrerá lo verde y lo ardiente por igual.
Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
10 El justo se alegrará cuando vea la venganza. Lavará sus pies en la sangre de los impíos,
А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
11 para que los hombres digan: “Ciertamente hay una recompensa para los justos. Ciertamente hay un Dios que juzga la tierra”.
І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
