Salmos 49
1 Para el músico principal. Un salmo de los hijos de Coré. Oíd esto, todos los pueblos. Escuchad, todos los habitantes del mundo,
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
2 tanto de baja como de alta, ricos y pobres juntos.
і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
3 Mi boca dirá palabras de sabiduría. Mi corazón pronunciará la comprensión.
— мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
4 Inclinaré mi oído a un proverbio. Resolveré mi acertijo en el arpa.
нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
5 ¿Por qué he de temer en los días de maldad? cuando me rodea la iniquidad en los talones?
Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
6 Los que confían en su riqueza, y se jactan de la multitud de sus riquezas...
які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
7 ninguno de ellos puede redimir a su hermano, ni dar a Dios un rescate por él.
Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
8 Porque la redención de su vida es costosa, ningún pago es suficiente,
бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 para que viva eternamente, para que no vea la corrupción.
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
10 Porque ve que los sabios mueren; así mismo el necio y el insensato perecen, y dejar su riqueza a otros.
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
11 Su pensamiento interior es que sus casas serán eternas, y sus moradas para todas las generaciones. Dan su nombre a sus tierras.
Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
12 Pero el hombre, a pesar de sus riquezas, no perdura. Es como los animales que perecen.
та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
13 Este es el destino de los insensatos, y de los que aprueban sus dichos. (Selah)
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
14 Están designados como un rebaño para el Seol. La muerte será su pastor. Los rectos se enseñorearán de ellos por la mañana. Su belleza se descompondrá en el Seol, lejos de su mansión. (Sheol h7585)
Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol h7585)
16 No tengas miedo cuando un hombre se hace rico, cuando la gloria de su casa se incremente;
Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
17 porque cuando muera no se llevará nada. Su gloria no descenderá tras él.
бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
18 Aunque mientras vivió bendijo su alma — y los hombres te alaban cuando te va bien...
Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
19 irá a la generación de sus padres. Nunca verán la luz.
вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20 Un hombre que tiene riquezas sin entendimiento, es como los animales que perecen.
Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
