Salmos 44

1 Por el jefe de los músicos. Por los hijos de Coré. Un salmo contemplativo. Hemos escuchado con nuestros oídos, Dios; nuestros padres nos han contado el trabajo que hicisteis en sus días, en los días de antaño.

Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.

2 Has expulsado a las naciones con tu mano, pero tú los plantaste. Has afligido a los pueblos, pero los difundes en el extranjero.

Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.

3 Porque no obtuvieron la tierra en posesión por su propia espada, ni su propio brazo los salvó; sino tu mano derecha, tu brazo y la luz de tu rostro, porque les fuiste favorable.

Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.

4 Dios, tú eres mi Rey. ¡Comando victorias para Jacob!

Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!

5 A través de ti, derrotaremos a nuestros adversarios. Por tu nombre, aplastaremos a los que se levantan contra nosotros.

З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.

6 Porque no confiaré en mi arco, ni mi espada me salvará.

Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.

7 Pero tú nos has salvado de nuestros adversarios, y han avergonzado a los que nos odian.

Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.

8 En Dios nos hemos jactado todo el día. Daremos gracias a tu nombre por siempre. (Selah)

Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)

9 Pero ahora nos has rechazado y nos has deshonrado, y no salgan con nuestros ejércitos.

Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].

10 Nos haces retroceder ante el adversario. Los que nos odian se apropian del botín.

Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.

11 Nos has hecho como ovejas para comer, y nos han dispersado entre las naciones.

Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.

12 Vendes a tu pueblo por nada, y no han ganado nada con su venta.

Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.

13 Nos conviertes en un reproche para nuestros vecinos, una burla y un escarnio a los que nos rodean.

Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.

14 Nos has convertido en un sinónimo entre las naciones, una sacudida de cabeza entre los pueblos.

Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.

15 Todo el día mi deshonra está ante mí, y la vergüenza cubre mi cara,

Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя

16 ante la burla de quien reprocha y abusa verbalmente, por el enemigo y el vengador.

через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.

17 Todo esto se nos ha venido encima, pero no te hemos olvidado. No hemos sido falsos a su pacto.

Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.

18 Nuestro corazón no ha retrocedido, ni nuestros pasos se han desviado de tu camino,

Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.

19 aunque nos hayas aplastado en la guarida de los chacales, y nos cubrió con la sombra de la muerte.

Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.

20 Si hemos olvidado el nombre de nuestro Dios, o extender nuestras manos a un dios extraño,

Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,

21 ¿No buscará Dios esto? Porque él conoce los secretos del corazón.

хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.

22 Sí, por tu causa nos matan todo el día. Se nos considera como ovejas para el matadero.

Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.

23 ¡Despierta! ¿Por qué duermes, Señor? ¡Levántate! No nos rechaces para siempre.

Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.

24 ¿Por qué ocultas tu rostro? ¿y olvidar nuestra aflicción y nuestra opresión?

Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?

25 Porque nuestra alma se inclina hacia el polvo. Nuestro cuerpo se aferra a la tierra.

Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.

26 Levántatepara ayudarnos. Redímenos por tu amorosa bondad.

Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.