Salmos 39

1 Para el músico jefe. Para Jeduthun. Un salmo de David. Dije: “Vigilaré mis caminos, para no pecar con mi lengua. Guardaré mi boca con una brida mientras el malvado esté ante mí”.

Керівнику хору Єдутуну. Псалом Давидів. Я сказав: «Я стежитиму за своїми [життєвими] дорогами, від гріха утримуватиму язик свій, вустам моїм поставлю перепону, поки нечестивий переді мною».

2 Me quedé mudo de silencio. Me callé, incluso de buenas. Mi pena se agitó.

Я онімів, затих, мовчав навіть про добре, та біль мій [внутрішній] лише роз’ятрився,

3 Mi corazón estaba caliente dentro de mí. Mientras meditaba, el fuego ardía. Hablé con la lengua:

серце моє запалало зсередини. Коли я роздумував, загорівся вогонь, [тоді] я промовив язиком своїм:

4 “Yahvé, muéstrame mi fin, cuál es la medida de mis días. Hazme saber lo frágil que soy.

«Дай мені знати, Господи, [час] мого кінця і яка кількість моїх днів? Хотів би я знати, наскільки швидкоплинне життя моє.

5 He aquí que has hecho que mis días sean anchos de mano. Mi vida es como nada ante ti. Ciertamente cada hombre es como un aliento”. (Selah)

Ось Ти дав мені днів лише на ширину долоні, і тривалість мого життя – як ніщо перед Тобою. Справді, кожна людина, що існує, – лише пара. (Села)

6 “Ciertamente, todo hombre camina como una sombra. Seguramente se ocupan en vano. Amontona, y no sabe quién recogerá.

Так, людина снує в сутінках, марно клопочеться, накопичує, та не знає, хто забере все це.

7 Ahora, Señor, ¿qué espero? Mi esperanza está en ti.

Тож на що мені тепер надіятися, мій Володарю? Лише на Тебе моє сподівання.

8 Líbrame de todas mis transgresiones. No me hagas el reproche de los tontos.

Визволи мене від усіх беззаконь моїх, не віддавай мене на глузування нерозумним.

9 Me quedé mudo. No abrí la boca, porque tú lo hiciste.

Я онімів, не відкриваю вуст моїх, бо Ти зробив так.

10 Aleja de mí tu azote. Estoy vencido por el golpe de tu mano.

Відведи від мене удар Твій; від стусанів Твоїх я гину.

11 Cuando reprendes y corriges al hombre por su iniquidad, consumes su riqueza como una polilla. Ciertamente, todo hombre no es más que un soplo”. (Selah)

Докорами за беззаконня Ти караєш людину й нищиш її красу, як міль. Справді, кожна людина – марнота. (Села)

12 “Escucha mi oración, Yahvé, y presta atención a mi clamor. No te calles ante mis lágrimas. Porque soy un extraño con vosotros, un extranjero, como lo fueron todos mis padres.

Почуй молитву мою, Господи, і прислухайся до зойку мого; не мовчи щодо сліз моїх, адже я лише приходько в Тебе, [тимчасовий] поселенець, як і всі прабатьки мої.

13 Oh, perdóname, para que recupere las fuerzas, antes de que me vaya y no exista más”.

Відведи Свій [суворий] погляд від мене, щоб я трохи порадів, перш ніж я піду й мене не стане».