San Mateo 7
1 “No juzguéis, para que no seáis juzgados.
Не судїть, щоб вас не суджено.
2 Porque con el juicio que juzguéis, seráis juzgados; y con la medida que midáis, os será medido.
Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.
3 ¿Por qué ves la paja que está en el ojo de tu hermano, pero no consideras la viga que está en tu propio ojo?
Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?
4 ¿O cómo vas a decir a tu hermano: “Déjame sacar la paja de tu ojo”, y he aquí que la viga está en tu propio ojo?
Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?
5 ¡Hipócrita! Saca primero la viga de tu propio ojo, y entonces podrás ver con claridad para sacar la paja del ojo de tu hermano.
Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.
6 “No déis lo santo a los perros, ni echéis vuestras perlas a los cerdos, no sea que las pisoteen y se vuelvan y os hagan pedazos.
Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.
7 “Pedid y se os dará. Buscad y encontraréis. Llamad, y se os abrirá.
Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:
8 Porque todo el que pide recibe. El que busca, encuentra. Al que llama se le abrirá.
кожен бо, хто просить, одержує і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
9 ¿O quién hay entre vosotros que, si su hijo le pide pan, le dé una piedra?
Або, чи в між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?
10 O si le pide un pescado, ¿quién le dará una serpiente?
або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?
11 Pues si vosotros, siendo malos, sabéis dar buenas dádivas a vuestros hijos, ¡cuánto más vuestro Padre, que está en los cielos, dará cosas buenas a los que le pidan!
Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?
12 Por tanto, todo lo que queráis que os hagan los hombres, también se lo haréis vosotros a ellos; porque esto es la ley y los profetas.
Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робить їм; се бо єсть закон і пророки.
13 “Entrad por la puerta estrecha; porque ancha es la puerta y ancho el camino que lleva a la perdición, y son muchos los que entran por ella.
Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелі, й багацько таких, що ними входять:
14 ¡Qué estrecha es la puerta y qué estrecho el camino que lleva a la vida! Son pocos los que la encuentran.
вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.
15 “Guardaos de los falsos profetas, que vienen a vosotros con piel de oveja, pero por dentro son lobos rapaces.
Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.
16 Por sus frutos los conoceréis. ¿Acaso recogéis uvas de los espinos o higos de los cardos?
Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?
17 Así, todo árbol bueno produce frutos buenos, pero el árbol corrompido produce frutos malos.
Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.
18 Un árbol bueno no puede producir frutos malos, ni un árbol corrompido puede producir frutos buenos.
Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.
19 Todo árbol que no da buenos frutos es cortado y arrojado al fuego.
Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.
20 Por tanto, por sus frutos los conoceréis.
Оце ж по овощам їх познаєте їх.
21 “No todo el que me dice: ‘Señor, Señor’, entrará en el Reino de los Cielos, sino el que hace la voluntad de mi Padre que está en los cielos.
Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.
22 Muchos me dirán en aquel día: “Señor, Señor, ¿no profetizamos en tu nombre, en tu nombre expulsamos demonios y en tu nombre hicimos muchas obras poderosas?
Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?
23 Entonces diré: Nunca os conocí. Apartaos de mí, obradores de iniquidad’.
І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.
24 “Por tanto, todo el que oiga estas palabras mías y las ponga en práctica, lo compararé a un hombre prudente que construyó su casa sobre una roca.
Оттим же, всякий, хто слухав сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що вбудував свій будинок на камені;
25 Cayó la lluvia, vinieron las inundaciones y los vientos soplaron y golpearon esa casa; y no se cayó, porque estaba fundada sobre la roca.
і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.
26 Todo el que oiga estas palabras mías y no las ponga en práctica será como un insensato que construyó su casa sobre la arena.
А всякий, хто слухав сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що вбудував свій будинок на піску;
27 Cayó la lluvia, vinieron las inundaciones y los vientos soplaron y golpearon esa casa; y se cayó, y su caída fue grande.”
і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.
28 Cuando Jesús terminó de decir estas cosas, las multitudes se asombraron de su enseñanza,
І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:
29 porque les enseñaba con autoridad, y no como los escribas.
бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.
