San Mateo 25
1 “Entonces el Reino de los Cielos será como diez vírgenes que, tomando sus lámparas, salieron a recibir al novio.
Тоді уподобить ся царство небесне десяти дівчатам, що, взявши каганці свої, вийшли назустріч женихові.
2 Cinco de ellas eran insensatas y cinco prudentes.
Пять же були з них розумні, а пять необачні.
3 Las insensatas, al tomar sus lámparas, no tomaron aceite con ellas,
Котрі необачні, взявши каганці свої, не взяли з собою олїї.
4 pero las prudentes tomaron aceite en sus vasos con sus lámparas.
Розумні ж узяли олії в пляшечки свої з каганцями своїми.
5 Mientras el novio se demoraba, todas adormecieron y se quedaron dormidas.
Як же жених барив ся, задрімали всі, та й поснули.
6 Pero a medianoche se oyó un grito: “¡Mira! ¡Viene el novio! Salid a recibirlo”.
О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
7 Entonces todas aquellas vírgenes se levantaron y arreglaron sus lámparas.
Тоді повставали всі дівчата тиї, та й украсили каганці свої.
8 Las insensatas dijeron a las prudentes: “Dadnos un poco de vuestro aceite, porque nuestras lámparas se apagan”.
Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олії вашої, бо каганці наші гаснуть.
9 Pero las prudentes respondieron diciendo: “¿Y si no hay suficiente para nosotras y para vosotras? Id más bien a los que venden y comprad para vosotros’.
Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдіть лучче до тих, що продають, та. й купіть собі.
10 Mientras ellas iban a comprar, llegó el novio, y las que estaban preparadas entraron con él al banquete de bodas, y se cerró la puerta.
Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.
11 Después vinieron también las otras vírgenes, diciendo: “Señor, Señor, ábrenos”.
Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
12 Pero él les respondió: “Os aseguro que no os conozco”.
Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.
13 Velad, pues, porque no sabéis el día ni la hora en que vendrá el Hijo del Hombre.
Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.
14 “Pues es como un hombre que, al ir a otro país, llamó a sus propios siervos y les confió sus bienes.
Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
15 A uno le dio cinco talentos, a otro dos, a otro uno, a cada uno según su capacidad. Luego siguió su camino.
і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.
16 Enseguida, el que recibió los cinco talentos fue a comerciar con ellos y ganó otros cinco talentos.
Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
17 De la misma manera, el que recibió los dos ganó otros dos.
Так само й той, що два, придбав і він других два.
18 Pero el que recibió el único talento se fue, cavó en la tierra y escondió el dinero de su señor.
Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
19 “Después de mucho tiempo, vino el señor de aquellos siervos y ajustó cuentas con ellos.
По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.
20 El que recibió los cinco talentos vino y trajo otros cinco talentos, diciendo: ‘Señor, me entregaste cinco talentos. He aquí que he ganado otros cinco talentos además de ellos’.
І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
21 “Su señor le dijo: ‘Bien hecho, siervo bueno y fiel. Has sido fiel en pocas cosas, yo te pondré al frente de muchas. Entra en la alegría de tu señor’.
Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
22 “También el que recibió los dos talentos se acercó y dijo: ‘Señor, me entregaste dos talentos. He aquí que he ganado otros dos talentos además de ellos’.
Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
23 “Su señor le dijo: ‘Bien hecho, siervo bueno y fiel. Has sido fiel en algunas cosas. Yo te pondré al frente de muchas cosas. Entra en la alegría de tu señor’.
Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
24 “También el que había recibido el único talento se acercó y dijo: “Señor, te conozco que eres un hombre duro, que cosechas donde no sembraste y recoges donde no esparciste.
Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25 Tuve miedo, me fui y escondí tu talento en la tierra. He aquí que tienes lo que es tuyo’.
і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
26 “Pero su señor le respondió: ‘Siervo malo y perezoso. Sabías que cosecho donde no sembré, y recojo donde no esparcí.
Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
27 Por lo tanto, deberías haber depositado mi dinero en los banqueros, y a mi llegada debería haber recibido lo mío con intereses.
так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
28 Quítale, pues, el talento y dáselo al que tiene los diez talentos.
Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
29 Porque a todo el que tiene se le dará y tendrá en abundancia, pero al que no tiene se le quitará hasta lo que tiene.
Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
30 Echad al siervo inútil a las tinieblas exteriores, donde habrá llanto y crujir de dientes”.
І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
31 “Pero cuando el Hijo del Hombre venga en su gloria, y todos los santos ángeles con él, se sentará en el trono de su gloria.
Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
32 Ante él se reunirán todas las naciones, y las separará unas de otras, como el pastor separa las ovejas de los cabritos.
і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
33 Pondrá las ovejas a su derecha, pero los cabritos a la izquierda.
і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
34 Entonces el Rey dirá a los de su derecha: “Venid, benditos de mi Padre, heredad el Reino preparado para vosotros desde la fundación del mundo;
Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
35 porque tuve hambre y me disteis de comer. Tuve sed y me disteis de beber. Fui forastero y me acogisteis.
Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
36 Estuve desnudo y me vestisteis. Estuve enfermo y me visitasteis. Estuve en la cárcel y vinisteis a verme”.
нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.
37 “Entonces los justos le responderán diciendo: “Señor, ¿cuándo te vimos hambriento y te dimos de comer, o sediento y te dimos de beber?
Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?
38 ¿Cuándo te vimos como forastero y te acogimos, o desnudo y te vestimos?
Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
39 ¿Cuándo te vimos enfermo o en la cárcel y acudimos a ti?
Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?
40 “El Rey les responderá: ‘Os aseguro que porque lo hicisteis con uno de estos mis hermanos más pequeños, conmigo lo hicisteis’.
І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
41 Entonces dirá también a los de la izquierda: ‘Apartaos de mí, malditos, al fuego eterno que está preparado para el diablo y sus ángeles; (aiōnios g166)
Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його: (aiōnios g166)
42 porque tuve hambre, y no me disteis de comer; tuve sed, y no me disteis de beber;
бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
43 fui forastero, y no me acogisteis; estuve desnudo, y no me vestisteis; enfermo, y en la cárcel, y no me visitasteis.’
був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
44 “Entonces también responderán diciendo: ‘Señor, ¿cuándo te vimos hambriento, o sediento, o forastero, o desnudo, o enfermo, o en la cárcel, y no te ayudamos?
Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
45 “Entonces les responderá diciendo: “Os aseguro que porque no lo hicisteis con uno de estos más pequeños, no lo hicisteis conmigo.
Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
