San Mateo 16
1 Se acercaron los fariseos y los saduceos y, poniéndole a prueba, le pidieron que les mostrara una señal del cielo.
Поприходили також Фарисеї та Садукеї й, спокушуючи Його, бажали від Него, щоб показав їм ознаку з неба.
2 Pero él les contestó: “Cuando cae la tarde, decís: ‘Va a hacer buen tiempo, porque el cielo está rojo’.
Він же, озвавшись, рече їм: Як настане вечір, ви говорите: Погода, бо червонїє небо.
3 Por la mañana, decís: “Hoy hará mal tiempo, porque el cielo está rojo y amenazante”. ¡Hipócritas! Sabéis discernir el aspecto del cielo, ¡pero no sabéis discernir los signos de los tiempos!
А вранці: Сьогодні непогідь, бо небо червонїє та хмарить ся. Лицеміри, лице неба вмієте познавати, а ознак часу не можете?
4 Una generación malvada y adúltera busca una señal, y no se le dará ninguna señal, sino la del profeta Jonás.” Los dejó y se fue.
Кодло лукаве та перелюбне ознаки шукав; а ознака не дасть ся йому, хиба тільки ознака Йони пророка. І, покинувши їх, пійшов.
5 Los discípulos llegaron al otro lado y se habían olvidado de tomar el pan.
Та ученики Його, перепливши на той бік, забули взяти хлїба.
6 Jesús les dijo: “Mirad y guardaos de la levadura de los fariseos y saduceos.”
Ісус же рече до них: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського та Садукейського.
7 Razonaban entre ellos, diciendo: “No hemos traído pan”.
Вони ж міркували собі, кажучи: Се, що не взяли ми хлїба.
8 Jesús, al darse cuenta, dijo: “¿Por qué discutís entre vosotros, hombres de poca fe, porque no habéis traído pan?
Постерігши ж се Ісус, рече до них: Що ви міркуєте собі, маловіри, що хлїба не взяли?
9 ¿Aún no percibís ni os acordáis de los cinco panes para los cinco mil, y de cuántas cestas recogisteis,
Хиба ще не зрозуміли, та й не памятаєте пяти хлібів пятьом тисячам, і скільки кошів набрали?
10 o de los siete panes para los cuatro mil, y de cuántas cestas recogisteis?
анї семи хлїбів чотирьом тисячам, і скільки кошів набрали?
11 ¿Cómo es que no percibís que no os hablé del pan? Pero tened cuidado con la levadura de los fariseos y saduceos”.
Як се не розумієте, що не про хлїб я казав вам, остерегатись квасу Фарисейського та Садукейського?
12 Entonces comprendieron que no les decía que se cuidaran de la levadura del pan, sino de la enseñanza de los fariseos y saduceos.
Тоді зрозуміли, що не казав остерегатись квасу хлїбного, а науки Фарисейської та Садукейської.
13 Cuando Jesús llegó a las partes de Cesarea de Filipo, preguntó a sus discípulos: “¿Quién dicen los hombres que soy yo, el Hijo del Hombre?”
Як же прийшов Ісус у сторони Кесариї Филипової, то питав учеників своїх, глаголючи: За кого мають люде мене, Сина чоловічого?
14 Dijeron: “Unos dicen que Juan el Bautista, otros que Elías y otros que Jeremías o alguno de los profetas”.
Вони ж сказали: Одні за Йоана Хрестителя, другі за Ілию, инші ж за Єремію або одного з пророків.
15 Les dijo: “¿Pero quién decís que soy yo?”.
Рече до них: Ви ж як кажете? хто я?
16 Simón Pedro respondió: “Tú eres el Cristo, el Hijo de Dios vivo”.
Озвавшись Симон Петр, каже: Ти єси Христос, Син Бога живого.
17 Jesús le respondió: “Bendito seas, Simón Bar Jonás, porque no te lo ha revelado la carne ni la sangre, sino mi Padre que está en los cielos.
І озвавшись Ісус, рече до него: Блажен єси; Симоне, сину Йонин, бо тіло й кров не відкрила тобі сього, а Отець мій, що на небі.
18 También te digo que tú eres Pedro, y sobre esta piedra edificaré mi iglesia, y las puertas del Hades no prevalecerán contra ella. (Hadēs g86)
Скажу ж і я тобі: Що ти єси Петр, і на сьому каменї збудую церкву мою, і ворота пекельні не подужають її. (Hadēs g86)
19 Te daré las llaves del Reino de los Cielos, y todo lo que ates en la tierra habrá sido atado en el cielo; y todo lo que sueltes en la tierra habrá sido soltado en el cielo.”
І дам я тобі ключі царства небесного; й що звяжеш на землі, буде звязане на небі; а що розвяжеш на землі, буде розвязане на небі.
20 Entonces mandó a los discípulos que no dijeran a nadie que él era Jesús el Cristo.
Тоді наказав ученикам своїм, щоб не казали нікому, що Він Ісус Христос.
21 Desde entonces, Jesús comenzó a mostrar a sus discípulos que debía ir a Jerusalén y sufrir muchas cosas por parte de los ancianos, los jefes de los sacerdotes y los escribas, y ser muerto, y al tercer día resucitar.
З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня.
22 Pedro lo tomó aparte y comenzó a reprenderlo, diciendo: “¡Lejos de ti, Señor! Esto no se te hará nunca”.
І взявши Його Петр, почав докоряти Йому, кажучи: Пожаль ся себе, Господи; нехай се не станеть ся Тобі.
23 Pero él, volviéndose, dijo a Pedro: “¡Apártate de mí, Satanás! Eres una piedra de tropiezo para mí, porque no pones tu mente en las cosas de Dios, sino en las de los hombres.”
Він же обернувсь і рече до Петра: Геть від мене, сатано! ти блазниш мене, бо не гадаєш про Боже, а про чоловіче.
24 Entonces Jesús dijo a sus discípulos: “Si alguno quiere venir en pos de mí, niéguese a sí mismo, tome su cruz y sígame.
Рече тоді Ісус ученикам своїм: Коли хто хоче йти слїдом за мною, нехай відречеть ся себе самого, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
25 Porque el que quiera salvar su vida, la perderá, y el que pierda su vida por mí, la encontrará.
Хто бо хоче спасти душу свою, той погубить її; хто ж погубить душу свою ради мене, знайде її.
26 Porque ¿de qué le servirá al hombre ganar el mundo entero si pierde su vida? ¿O qué dará el hombre a cambio de su vida?
Що бо за користь, чоловікові, хоч би сьвїт увесь здобув, а душу свою занапастив? або що дасть чоловік у замін за душу свою?
27 Porque el Hijo del Hombre vendrá en la gloria de su Padre con sus ángeles, y entonces pagará a cada uno según sus obras.
Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тоді віддасть кожному по дїлам його.
28 De cierto os digo que hay algunos de los que están aquí que no probarán la muerte hasta que vean al Hijo del Hombre venir en su Reino.”
Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.
