Marcos 8
1 En aquellos días, cuando había una multitud muy grande y no tenían nada que comer, Jesús llamó a sus discípulos y les dijo:
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
2 “Tengo compasión de la multitud, porque ya llevan tres días conmigo y no tienen nada que comer.
Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
3 Si los despido en ayunas para que se vayan a su casa, se desmayarán en el camino, porque algunos de ellos han hecho un largo recorrido.”
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.
4 Sus discípulos le respondieron: “¿De dónde se podría saciar a esta gente con pan aquí en un lugar desierto?”
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині?
5 Les preguntó: “¿Cuántos panes tenéis?”. Dijeron: “Siete”.
І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.
6 Mandó a la multitud que se sentara en el suelo, y tomó los siete panes. Después de dar gracias, los partió y los dio a sus discípulos para que los sirvieran, y ellos sirvieron a la multitud.
І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.
7 También tenían unos cuantos pececillos. Después de bendecirlos, dijo que los sirvieran también.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8 Comieron y se saciaron. Recogieron siete cestas con los trozos que habían sobrado.
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.
9 Los que habían comido eran unos cuatro mil. Luego los despidió.
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10 En seguida entró en la barca con sus discípulos y llegó a la región de Dalmanutha.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11 Los fariseos salieron y empezaron a interrogarle, pidiéndole una señal del cielo y poniéndole a prueba.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12 El suspiró profundamente en su espíritu y dijo: “¿Por qué esta generación busca una señal? Os aseguro que a esta generación no se le dará ninguna señal”.
І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13 Los dejó, y entrando de nuevo en la barca, se fue a la otra orilla.
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14 Se olvidaron de tomar pan, y no llevaban más que un pan en la barca.
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15 Les advirtió diciendo: “Tened cuidado: guardaos de la levadura de los fariseos y de la levadura de Herodes.”
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
16 Razonaban entre sí, diciendo: “Es porque no tenemos pan”.
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17 Jesús, al darse cuenta, les dijo: “¿Por qué razonáis que es porque no tenéis pan? ¿Aún no lo percibís o no lo entendéis? ¿Aún está endurecido vuestro corazón?
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?
18 Teniendo ojos, ¿no veis? Teniendo oídos, ¿no oís? ¿No os acordáis?
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
19 Cuando partí los cinco panes entre los cinco mil, ¿cuántas cestas llenas de trozos recogisteis?” Le dijeron: “Doce”.
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
20 “Cuando los siete panes alimentaron a los cuatro mil, ¿cuántas cestas llenas de trozos recogisteis?” Le dijeron: “Siete”.
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
21 Les preguntó: “¿Aún no lo habéis entendido?”.
І рече їм: Як же ви не розумієте?
22 Llegó a Betsaida. Le trajeron un ciego y le rogaron que lo tocara.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
23 Tomó al ciego de la mano y lo sacó de la aldea. Cuando le escupió en los ojos y le puso las manos encima, le preguntó si veía algo.
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
24 Levantó la vista y dijo: “Veo hombres, pero los veo como árboles que caminan”.
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
25 Entonces volvió a poner las manos sobre sus ojos. Él miró atentamente, y quedó restablecido, y vio a todos con claridad.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
26 Lo despidió a su casa, diciéndole: “No entres en el pueblo, ni se lo digas a nadie en el pueblo”.
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.
27 Jesús salió, con sus discípulos, a las aldeas de Cesarea de Filipo. En el camino preguntó a sus discípulos: “¿Quién dicen los hombres que soy yo?”
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
28 Le dijeron: “Juan el Bautista, y otros dicen que Elías, pero otros, uno de los profetas”.
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
29 Les dijo: “¿Pero quién decís que soy yo?”. Pedro respondió: “Tú eres el Cristo”.
А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
30 Les mandó que no hablaran a nadie de él.
І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.
31 Comenzó a enseñarles que era necesario que el Hijo del Hombre padeciera muchas cosas, y que fuera rechazado por los ancianos, los sumos sacerdotes y los escribas, y que fuera matado, y que después de tres días resucitara.
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
32 Les hablaba abiertamente. Pedro lo tomó y comenzó a reprenderlo.
І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
33 Pero él, volviéndose y viendo a sus discípulos, reprendió a Pedro y le dijo: “¡Quítate de encima, Satanás! Porque no piensas en las cosas de Dios, sino en las de los hombres”.
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
34 Llamó a la multitud con sus discípulos y les dijo: “El que quiera venir en pos de mí, que se niegue a sí mismo, tome su cruz y me siga.
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.
35 Porque el que quiera salvar su vida, la perderá; y el que pierda su vida por mí y por la Buena Nueva, la salvará.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
36 Porque ¿de qué le sirve al hombre ganar el mundo entero y perder su vida?
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
37 Porque ¿qué dará el hombre a cambio de su vida?
Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
38 Porque el que se avergüence de mí y de mis palabras en esta generación adúltera y pecadora, también el Hijo del Hombre se avergonzará de él cuando venga en la gloria de su Padre con los santos ángeles.”
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
