Marcos 13
1 Al salir del templo, uno de sus discípulos le dijo: “¡Maestro, mira qué piedras y qué edificios!”
І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке каміннє і яка будівля.
2 Jesús le dijo: “¿Ves estos grandes edificios? No quedará aquí una piedra sobre otra que no sea derribada”.
А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
3 Mientras estaba sentado en el Monte de los Olivos, frente al templo, Pedro, Santiago, Juan y Andrés le preguntaron en privado:
А як сидів на горі Оливній, на впроти церкви, питали Його на са мотї Петр, та Яков, та Иоан, та Андрей:
4 “Dinos, ¿cuándo serán estas cosas? ¿Cuál es la señal de que todas estas cosas están por cumplirse?”
Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?
5 Respondiendo Jesús, comenzó a decirles: “Tened cuidado de que nadie os extravíe.
Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.
6 Porque vendrán muchos en mi nombre, diciendo: “Yo soy” y engañarán a muchos.
Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть.
7 “Cuando oigáis hablar de guerras y rumores de guerras, no os preocupéis. Porque es necesario que se produzcan, pero aún no es el fin.
Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець.
8 Porque se levantará nación contra nación, y reino contra reino. Habrá terremotos en varios lugares. Habrá hambres y problemas. Estas cosas son el comienzo de los dolores de parto.
Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя.
9 “Pero vigilad, porque os entregarán a los concilios. Seréis golpeados en las sinagogas. Estaréis ante gobernantes y reyes por mi causa, para darles testimonio.
Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуваннє їм.
10 Primero hay que predicar la Buena Nueva a todas las naciones.
І між усіма народами мусить перше проповідатись евангелия.
11 Cuando os lleven y os entreguen, no os preocupéis de antemano ni premeditéis lo que vais a decir, sino que decid lo que se os dé en esa hora. Porque no sois vosotros los que habláis, sino el Espíritu Santo.
Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.
12 “El hermano entregará al hermano a la muerte, y el padre a su hijo. Los hijos se levantarán contra los padres y los harán morir.
Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.
13 Seréis odiados por todos los hombres por causa de mi nombre, pero el que aguante hasta el final se salvará.
І ненавидіти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.
14 “Pero cuando veáis que la abominación de la desolación, de la que habló el profeta Daniel, está donde no debe estar” (que el lector entienda), “entonces los que estén en Judea huyan a las montañas,
Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд (хто читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
15 y el que esté en la azotea no baje ni entre para tomar algo de su casa.
хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;
16 Que el que esté en el campo no regrese para tomar su manto.
і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
17 Pero ¡ay de las que están embarazadas y de las que amamantan en esos días!
Горе ж важким і годуючим під той час!
18 Orad para que su huida no sea en el invierno.
Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.
19 Porque en esos días habrá opresión, como no la ha habido desde el principio de la creación que Dios creó hasta ahora, ni la habrá jamás.
Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.
20 Si el Señor no hubiera acortado los días, ninguna carne se habría salvado; pero por amor a los elegidos, a quienes escogió, acortó los días.
І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротив днї.
21 Entonces, si alguien les dice: “Miren, aquí está el Cristo” o “Miren, allí”, no lo crean.
І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; де йміть віри.
22 Porque se levantarán falsos cristos y falsos profetas que harán señales y prodigios, para extraviar, si es posible, incluso a los elegidos.
Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.
23 Pero ustedes vigilen. “He aquí, os he dicho todas las cosas de antemano.
Ви яг гледїть: ось я наперед сказав вам усе.
24 Pero en esos días, después de esa opresión, el sol se oscurecerá, la luna no dará su luz,
Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,
25 las estrellas caerán del cielo, y las potencias que están en los cielos serán sacudidas.
і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.
26 Entonces verán al Hijo del Hombre venir en las nubes con gran poder y gloria.
І тоді побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.
27 Entonces enviará a sus ángeles y reunirá a sus elegidos de los cuatro vientos, desde los confines de la tierra hasta los confines del cielo.
І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.
28 “Ahora, de la higuera, aprended esta parábola. Cuando la rama ya está tierna y produce sus hojas, sabéis que el verano está cerca;
Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листе, знайте, що близько лїто.
29 así también vosotros, cuando veáis que suceden estas cosas, sabed que está cerca, a las puertas.
Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.
30 De cierto os digo que esta generación no pasará hasta que sucedan todas estas cosas.
Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.
31 El cielo y la tierra pasarán, pero mis palabras no pasarán.
Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.
32 “Pero de ese día o de esa hora nadie sabe, ni siquiera los ángeles del cielo, ni el Hijo, sino sólo el Padre.
Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.
33 Velad, estad atentos y orad, porque no sabéis cuándo es el momento.
Гледїть, пильнуйте й молїть ся, не знаєте бо, коди пора.
34 “Es como si un hombre que viaja a otro país, dejara su casa y diera autoridad a sus siervos, y a cada uno su trabajo, y ordenara también al portero que vigilara.
Як чоловік, що від'їжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному діло його, а воротареві звелів, щоб пильнував.
35 Velad, pues, porque no sabéis cuándo vendrá el señor de la casa, si al atardecer, o a medianoche, o cuando cante el gallo, o por la mañana;
Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півні, чи вранці; )
36 no sea que, viniendo de repente, os encuentre durmiendo.
щоб, прийшовши несподівано, не знайшов вас сплячих.
37 Loque os digo, lo digo a todos: Velad”.
Що ж я вам глаголю, усім глаголю: Пильнуйте.
