San Lucas 23
1 Toda la compañía se levantó y le llevó ante Pilato.
І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2 Comenzaron a acusarle, diciendo: “Hemos encontrado a este hombre pervirtiendo a la nación, prohibiendo pagar los impuestos al César y diciendo que él mismo es el Cristo, un rey.”
І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
3 Pilato le preguntó: “¿Eres tú el rey de los judíos?” Le respondió: “Eso dices tú”.
Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4 Pilato dijo a los jefes de los sacerdotes y a la multitud: “No encuentro fundamento para una acusación contra este hombre”.
Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5 Pero ellos insistieron, diciendo: “Él agita al pueblo, enseñando en toda Judea, comenzando desde Galilea hasta este lugar.”
Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
6 Pero cuando Pilato oyó mencionar a Galilea, preguntó si el hombre era galileo.
Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7 Al enterarse de que estaba en la jurisdicción de Herodes, lo envió a Herodes, que también estaba en Jerusalén en esos días.
і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8 Cuando Herodes vio a Jesús, se alegró mucho, pues hacía tiempo que quería verlo, porque había oído hablar mucho de él. Esperaba ver algún milagro hecho por él.
Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9 Lo interrogó con muchas palabras, pero no le respondió.
Питав же Його словами многими; Він же нічого не відказав йому.
10 Los jefes de los sacerdotes y los escribas estaban de pie, acusándolo con vehemencia.
Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11 Herodes y sus soldados lo humillaron y se burlaron de él. Vistiéndolo con ropas lujosas, lo enviaron de vuelta a Pilato.
Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12 Ese mismo día Herodes y Pilato se hicieron amigos entre sí, pues antes eran enemigos entre sí.
Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
13 Pilato convocó a los jefes de los sacerdotes, a los gobernantes y al pueblo,
Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14 y les dijo: “Me habéis traído a este hombre como a uno que pervierte al pueblo, y he aquí, habiéndolo examinado delante de vosotros, no he encontrado fundamento para acusar a este hombre de las cosas de que le acusáis.
каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15 Tampoco lo ha hecho Herodes, pues os he enviado a él, y ved que no ha hecho nada digno de muerte.
та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
16 Por lo tanto, lo castigaré y lo liberaré”.
То, покаравши, відпущу Його.
17 Ahora bien, tenía que soltarles un prisionero en la fiesta.
(Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
18 Pero todos gritaron juntos, diciendo: “¡Quita a este hombre! Y suéltanos a Barrabás!
Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
19 que había sido encarcelado por una revuelta en la ciudad y por asesinato.
котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
20 Entonces Pilato les habló de nuevo, queriendo liberar a Jesús,
Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
21 pero ellos gritaron diciendo: “¡Crucifícalo! Crucifícalo!”
Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
22 La tercera vez les dijo: “¿Por qué? ¿Qué mal ha hecho este hombre? No he encontrado en él ningún delito capital. Por tanto, lo castigaré y lo soltaré”.
Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23 Pero ellos urgían a grandes voces, pidiendo que fuera crucificado. Sus voces y las de los jefes de los sacerdotes prevalecieron.
Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24 Pilato decretó que se hiciera lo que ellos pedían.
Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
25 Liberó al que habían metido en la cárcel por insurrección y asesinato, por el que pedían, pero entregó a Jesús a la voluntad de ellos.
Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26 Cuando se lo llevaron, agarraron a un tal Simón de Cirene, que venía del campo, y le pusieron la cruz para que la llevara tras Jesús.
І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27 Le seguía una gran multitud del pueblo, incluidas las mujeres, que también le lloraban y se lamentaban.
Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28 Pero Jesús, dirigiéndose a ellas, les dijo: “Hijas de Jerusalén, no lloréis por mí, sino llorad por vosotras y por vuestros hijos.
І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
29 Porque he aquí que vienen días en que dirán: ‘Benditas sean las estériles, los vientres que nunca dieron a luz y los pechos que nunca amamantaron’.
Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30 Entonces comenzarán a decir a los montes: “¡Caigan sobre nosotros!” y a las colinas: “Cúbrannos.
Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
31 Porque si hacen estas cosas en el árbol verde, ¿qué se hará en el seco?”
Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32 Había también otros, dos delincuentes, conducidos con él para ser ejecutados.
Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
33 Cuando llegaron al lugar que se llama “La Calavera”, lo crucificaron allí con los criminales, uno a la derecha y el otro a la izquierda.
І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
34 Jesús dijo: “Padre, perdónalos, porque no saben lo que hacen”. Repartiendo sus vestidos entre ellos, echaron suertes.
Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35 El pueblo se quedó mirando. Los jefes que estaban con ellos también se burlaban de él, diciendo: “Ha salvado a otros. Que se salve a sí mismo, si éste es el Cristo de Dios, su elegido”.
І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36 Los soldados también se burlaron de él, acercándose y ofreciéndole vinagre,
Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37 y diciendo: “Si eres el Rey de los Judíos, sálvate”.
і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38 También se escribió sobre él una inscripción en letras de griego, latín y hebreo: “ESTE ES EL REY DE LOS JUDÍOS”.
Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
39 Uno de los delincuentes ahorcados le insultó diciendo: “¡Si eres el Cristo, sálvate a ti mismo y a nosotros!”.
Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40 Pero el otro contestó, y reprendiéndole le dijo: “¿Ni siquiera temes a Dios, viendo que estás bajo la misma condena?
Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
41 Y nosotros, ciertamente, con justicia, pues recibimos la debida recompensa por nuestras obras, pero este hombre no ha hecho nada malo.”
Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
42 Le dijo a Jesús: “Señor, acuérdate de mí cuando vengas a tu Reino”.
І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43 Jesús le dijo: “Te aseguro que hoy estarás conmigo en el Paraíso”.
І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.
44 Era ya como la hora sexta, y las tinieblas llegaron a toda la tierra hasta la hora novena.
Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
45 El sol se oscureció y el velo del templo se rasgó en dos.
І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46 Jesús, gritando a gran voz, dijo: “Padre, en tus manos encomiendo mi espíritu”. Dicho esto, expiró.
І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! Й, се промовивши, зітхнув духа.
47 Cuando el centurión vio lo que se había hecho, glorificó a Dios, diciendo: “Ciertamente éste era un hombre justo.”
Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48 Toda la multitud que se había reunido para ver esto, al ver lo que se había hecho, volvió a su casa golpeándose el pecho.
І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49 Todos sus conocidos y las mujeres que le seguían desde Galilea se quedaron a distancia, viendo estas cosas.
Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50 He aquí que había un hombre llamado José, que era miembro del consejo, hombre bueno y justo
І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51 (no había consentido su consejo y su obra), de Arimatea, ciudad de los judíos, que también esperaba el Reino de Dios.
(сей не пристав до ради й дїла їх, ) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;
52 Este hombre fue a Pilato y pidió el cuerpo de Jesús.
сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
53 Lo bajó, lo envolvió en una tela de lino y lo puso en un sepulcro tallado en piedra, donde nunca se había puesto a nadie.
І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
54 Era el día de la Preparación, y se acercaba el sábado.
І був день пятниця, а субота сьвітала.
55 Las mujeres que habían venido con él desde Galilea le siguieron, y vieron el sepulcro y cómo estaba colocado su cuerpo.
Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
56 Volvieron y prepararon especias y ungüentos. El sábado descansaron según el mandamiento.
І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.
