Josué 18
1 Toda la congregación de los hijos de Israel se reunió en Silo y levantó allí la Tienda del Encuentro. La tierra fue sometida ante ellos.
І була зі́брана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий край.
2 Quedaban siete tribus entre los hijos de Israel, que aún no habían repartido su herencia.
І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племе́н, що не поділили ще спа́дку свого.
3 Josué dijo a los hijos de Israel: “¿Hasta cuándo dejaréis de entrar a poseer la tierra que el Señor, el Dios de vuestros padres, os ha dado?
І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: „Аж доки ви будете лінува́тися піти посісти той край, що дав вам Госпо́дь, Бог ваших батьків?
4 Designen para ustedes tres hombres de cada tribu. Yo los enviaré, y ellos se levantarán, recorrerán la tierra y la describirán según su herencia; luego vendrán a mí.
Дайте від себе по три му́жі на пле́м'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по кра́ю, і опишуть його за їхнім спа́дком, та й при́йдуть до мене.
5 La dividirán en siete porciones. Judá vivirá en sus límites al sur, y la casa de José vivirá en sus límites al norte.
І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з пі́вдня, а Йо́сипів дім стане на своїй границі з пі́вночі.
6 Ustedes harán un reconocimiento de la tierra en siete partes, y me traerán la descripción aquí; y yo les echaré suertes aquí, delante de Yahvé, nuestro Dios.
А ви опишете той край, сім частин, і принесе́те о́писа мені сюди, а я кину вам жеребка́ тут перед лицем Господа, Бога нашого.
7 Sin embargo, los levitas no tienen parte entre ustedes, pues el sacerdocio de Yahvé es su herencia. Gad, Rubén y la media tribu de Manasés han recibido su herencia al este del Jordán, que les dio Moisés, siervo de Yahvé.”
А Левитам нема частки поміж вами, бо священноді́яння Господнє — спа́дщина його. А Ґад, і Руви́м, та половина Манасі́їного пле́мени взяли́ свій спа́док по той бік Йорда́ну на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній“.
8 Los hombres se levantaron y se fueron. Josué ordenó a los que fueron a reconocer la tierra, diciendo: “Vayan a recorrer la tierra, a reconocerla, y vuelvan a mí. Yo les echaré suertes aquí, ante Yahvé, en Silo”.
І встали ті му́жі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли опи́сувати край, говорячи: „Ідіть і походіть по кра́ю, і опишіть його, та й вертайтеся до ме́не. А я кину вам жеребка́ тут перед Господнім лицем у Шіло́“.
9 Los hombres recorrieron la tierra, y la inspeccionaron por ciudades en siete porciones en un libro. Llegaron a Josué al campamento de Silo.
І пішли ті му́жі, і перейшли по кра́ю, та й описали його за міста́ми на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табо́ру в Шіло́.
10 Josué les echó suertes en Silo ante el Señor. Allí Josué repartió la tierra a los hijos de Israel según sus divisiones.
І кинув їм Ісус жеребка́ в Шіло́ перед Господнім лицем. І поділив там Ісус край для Ізраїлевих синів за їхніми по́ділами.
11 La suerte de la tribu de los hijos de Benjamín salió según sus familias. El límite de su suerte salió entre los hijos de Judá y los hijos de José.
І вийшов жеребо́к для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами, і вийшла границя їхнього жеребка між синами Юдиними та між синами Йо́сиповими.
12 Su límite en la parte norte era desde el Jordán. La frontera llegaba hasta el lado de Jericó, al norte, y subía por la región montañosa hacia el oeste. Terminaba en el desierto de Bet-Aven.
І була́ їм границя на півні́чну сто́рону від Йорда́ну. І підіймається та границя до кра́ю Єрихо́ну з пі́вночі, і підіймається на го́ру на за́хід, і закінчується при пустині Бет-Евен.
13 La frontera pasaba desde allí hasta Luz, al lado de Luz (también llamada Betel), hacia el sur. La frontera bajaba hasta Atarot Addar, junto al monte que está al sur de Bet Horón el de abajo.
А звідти перехо́дить та границя до Лузу, до кра́ю Лузу на пі́вдень, це — Бет-Ел. І схо́дить та границя до Атрот-Аддару на го́ру, що з пі́вдня до до́лішнього Бет-Хорону.
14 La frontera se extendía y daba la vuelta por el barrio occidental hacia el sur, desde el monte que está frente a Bet Horón hacia el sur, y terminaba en Quiriat Baal (también llamada Quiriat Jearim), ciudad de los hijos de Judá. Este era el barrio oeste.
І тягнеться та границя, і поверта́ється на за́хідній бік, на пі́вдень від гори, що навпроти Бет-Хорону на пі́вдень, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це — Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це за́хідня сторона́.
15 El barrio sur se extendía desde la parte más lejana de Quiriat Jearim. La frontera salía hacia el oeste y llegaba hasta el manantial de las aguas de Neftoa.
А півде́нна сторона — від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на за́хід, і виходить до джерела́ Ме-Нефтоаху.
16 El límite descendía hasta la parte más lejana del monte que está frente al valle del hijo de Hinom, que está en el valle de Refaim hacia el norte. Bajaba hasta el valle de Hinom, al lado del jebuseo hacia el sur, y descendía hasta En Rogel.
І сходить та границя до кінця́ гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на пі́вніч. І сходить Ґе-Гінном побіч євусе́янина на пі́вдень, і сходить до Ен-Роґелу,
17 Se extendía hacia el norte, salía a En Shemesh y salía a Geliloth, que está frente a la subida de Adummim. Bajaba hasta la piedra de Bohán, hijo de Rubén.
і тягнеться вона з пі́вночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І схо́дить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену.
18 Pasaba por el lado opuesto al Arabá, hacia el norte, y bajaba hasta el Arabá.
І переходить побіч навпроти Арави на пі́вніч, та й схо́дить до Арави.
19 La frontera pasaba por el lado de Bet Hogá hacia el norte, y terminaba en la bahía norte del Mar Salado, en el extremo sur del Jordán. Esta era la frontera sur.
І перехо́дить та границя побіч Бет-Хоґли на пі́вніч, і закінчується границя при зато́ці Солоного моря на пі́вніч, до кінця Йорда́ну з пі́вдня. Це границя півде́нна.
20 El Jordán era su frontera por la parte oriental. Esta era la herencia de los hijos de Benjamín, por los límites que la rodeaban, según sus familias.
А Йорда́н грани́чить його зо схі́дньої сторони. Це спа́док Веніями́нових синів за границями його навко́ло, за ро́дами його.
21 Las ciudades de la tribu de los hijos de Benjamín, según sus familias, eran Jericó, Bet Hoglah, Emek Keziz,
І були міста для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц,
22 Bet Araba, Zemaraim, Betel,
і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел,
23 Avvim, Pará, Ofra,
і Аввім, і Пара, і Офра,
24 Chefar Ammoni, Ofni y Geba; doce ciudades con sus aldeas.
і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, — дванадцять міст та їхні оселі.
25 Gabaón, Ramá, Beerot,
Ґів'он, і Рама, і Беерот,
26 Mizpá, Quifira, Moza,
і Міцпе, і Кефіра, і Моца,
27 Rekem, Irpeel, Taralá,
і Рекем, і їрпеїл, і Пар'ала,
28 Zelá, Elef, la Jebusita (también llamada Jerusalén), Gibeat y Quiriat; catorce ciudades con sus aldeas. Esta es la herencia de los hijos de Benjamín según sus familias.
і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят- Єарім, — чотирна́дцять міст та їхні оселі. Це спа́док Веніями́нових синів за їхніми ро́дами.
