Salmos 9
1 Para el director del coro. Sobre Mut-labén. Un salmo de David. Señor, te adoraré con todo mi corazón. Contaré todas las maravillas que has hecho.
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
2 Me alegraré y regocijaré en ti. Cantaré alabanzas a tu ser, oh, Dios Altísimo.
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
3 Los que me odian retroceden, caen y mueren cuando tú los confrontas.
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
4 Porque tú me has juzgado y has decidido desde tu trono de justicia que ando en rectitud.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 Tú has condenado a las naciones, has destruido al malvado y has borrado sus nombres para siempre.
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 Los enemigos han perecido, desolados para siempre. Sus ciudades están destruidas, e incluso han sido olvidadas.
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
7 Pero el Señor reina para siempre; su trono está preparado para el juicio.
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
8 El Señor juzga al mundo con justicia, y a las naciones con rectitud.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
9 El Señor es el refugio de los oprimidos, una fortaleza en tiempos de angustia.
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 Los que conocen tu carácter confían en ti, porque no abandonas a los que a ti vienen.
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 ¡Canten alabanzas al Señor que reina en Sión! Cuenten a las naciones lo que ha hecho.
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 Él no se olvida de castigar a los asesinos, ni ignora el gemido de los que sufren.
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 ¡Ten misericordia de mi, oh, Señor! ¡Mira cómo mis enemigos me persiguen! No me dejes caer por las puertas de la muerte,
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 así podré alabarte en las puertas de Sión, por la alegría de tu salvación.
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 Las naciones han caído en la misma fosa que cavaron; sus pies están atrapados en la misma red que lanzaron.
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 El Señor se ha hecho conocer por su justicia; los malvados quedan atrapados en sus propios caminos. (Higaion, Selah)
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
17 Los malvados perecen, y van a la tumba. Así ocurre con las naciones que le dan la espalda a Dios. (Sheol h7585)
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol h7585)
18 Pero los necesitados no serán ignorados para siempre, ni la esperanza de los que sufren será frustrada.
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 ¡Levántate, Señor! ¡No dejes que los humanos ganen la batalla! ¡Haz que las naciones enfrenten tu juicio!
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
20 ¡Hazles temer, Señor! Hazles conscientes de que son solo humanos! (Selah)
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
