Salmos 77
1 Para Jedutún, el director del coro. Un salmo de Asaf. Clamo a Dios pidiendo su ayuda. Sí, incluso a gritos. ¡Si tan solo Dios me oyera!
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 Cuando estuve en aflicción oré al Señor. Toda la noche levanté mis manos al cielo en oración a él, pero no pude hallar consuelo alguno.
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 Medité en Dios con gemidos; pensé en él pero solo siento desconsuelo. (Selah)
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 No me dejas dormir. Estaba tan afligido que no podía ni hablar.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 Pienso en los viejos tiempos, que fueron hace tantos años.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 Recuerdo los cantos que solía cantar por las noches. Medito entonces y me pregunto:
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 ¿Se habrá cansado el Señor de mi para siempre? ¿Volverá nuevamente a agradarse de mi?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 ¿Se habrá apagado para siempre su amor inagotable? ¿Se acabaron sus promesas?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 ¿Se ha olvidado Dios de su bondad? ¿Habrá cerrado de un portazo las puertas a su compasión? (Selah)
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 Entonces dije: “Lo que más me duele es que el Señor ya no me trata como antes”.
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 Recuerdo lo que has hecho, Señor. Recuerdo las maravillas que hiciste hace mucho tiempo.
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 Meditaré en todo lo que has logrado. Pensaré en tus actos.
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 Señor, tus caminos son santos. ¿Hay algún dios tan grande como tú?
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 Tú eres el Dios que hace maravillas. Has revelado tu poder a las naciones.
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 Con tu fuerza salvaste a tu pueblo, a los descendientes de Jacob y José. (Selah)
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 Cuando las aguas te vieron y temblaron. ¡Sí! ¡Temblaron hasta las profundidades!
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 Las nubes derramaron lluvia, el trueno retumbó en los cielos y tus relámpagos volaban como flechas.
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 Tu trueno retumbó desde el torbellino, y los relámpagos iluminaron el mundo. La tierra temblaba y se estremecía.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Tu camino conducía al mar, y pasaba por el mar profundo. Aun así tus huellas eran invisibles.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 Guiaste a tu pueblo como un rebaño, pastoreado por Moisés y Aarón.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
