Salmos 38
1 Un Salmo de David, pidiendo a Dios que se acuerde de él. ¡Señor, por favor no me condenes, por causa de tu enojo conmigo! ¡No me castigues con tu furia!
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 Tus flechas me han atravesado, tus manos han caído sobre mí.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 Por tu enojo hacia mí, ni una sola parte de mi cuerpo está sana. Estoy completamente enfermo por mis pecados.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 Me estoy ahogando en culpa. La carga es muy pesada de llevar.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 Mis heridas están infectadas, están comenzando a oler mal, y por culpa de mi terquedad.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 Estoy encorvado, retorcido por el dolor. Camino el día entero llorando y lamentándome.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 Estoy ardiendo por dentro de fiebre. Ninguna parte de mi cuerpo está sana.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 Estoy muy cansado, totalmente deshecho. Siento mi corazón como ruge de angustia.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Señor, sabes lo que quiero desesperadamente, escuchas cada respiración que tomo.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 Mi corazón se está acelerando, dejándome sin fuerza. Mi vista está decayendo.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 Mis amados y amigos no se me acercan porque tienen miedo de contagiarse. Incluso mi familia se ha distanciado.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 Aquellos que intentan matarme me ponen trampas. Los que intentan herirme me amenazan, trabajando en sus planes engañosos todo el día.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 Yo actúo como si fuera sordo con sus palabras, e intento parecer tonto para no tener que hablar.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 Como un hombre que no puede oír, y que no responde, ¡Ese soy yo!
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 ¡Porque espero en ti, Señor! Tú me responderás, Dios mío.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 Señor, te pido que por favor mis enemigos no se jacten en frente mí, no dejes que se alegren cuando yo tropiece.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 Porque estoy por colapsar, el dolor nunca se detiene.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 Confieso mis pecados. Lamento horriblemente todo lo que he hecho.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 Tengo enemigos muy poderosos, son bastante activos, y me odian sin razón.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 Me pagan el bien con mal. Me acusan por el bien que he tratado de hacer.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Señor, no me abandones, no te alejes de mí.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Apresúrate, ven y ayúdame, ¡Oh, Señor, mi salvador!
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
