< Salmos 130 >

1 Un cántico para los peregrinos que van a Jerusalén. Señor, clamo a ti desde lo más profundo de mi dolor.
Пісня сходження. Із глибин кличу я до Тебе, Господи.
2 Por favor escucha mi llanto, presta atención a lo que pido.
Володарю, почуй же мій голос, нехай схиляться вуха Твої до голосу благання мого!
3 Señor, si guardaras una lista de nuestros pecados, ¿Quién podría escapar de ser condenado?
Якщо беззаконня Ти, Господи, пильнуватимеш, хто ж встояти зможе, Владико?
4 Pero tú eres un Dios perdonador y por eso debes ser respetado.
Але в Тебе прощення, щоб мали страх [перед Тобою].
5 Yo espero en el Señor, espero ansiosamente, porque confío en su palabra.
Я покладаю надію на Господа, надію має душа моя, і на слово Його сподіваюся.
6 Anhelo que el Señor vuelva, más que los vigilantes añorando el amanecer.
Душа моя на Владику чекає більше, ніж сторожа ранку, так, більше, ніж сторожа ранку!
7 Israel, deposita tus esperanzas en el Señor, porque el Señor nos ama con su inmenso amor, y su salvación no conoce límites.
Нехай Ізраїль сподівається на Господа, адже в Господа милість і велике визволення – у Нього.
8 Él redimirá a Israel de todos sus pecados.
І Він визволить Ізраїля від усіх його беззаконь.

< Salmos 130 >