Salmos 109

1 Para el director del coro. Un salmo de David. ¡Oh Dios! Eres el único al que rindo alabanza, por favor no permanezcas en silencio ahora,

Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,

2 porque la gente malvada y engañosa me está atacando, diciendo mentiras sobre mí

адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.

3 Me rodean con palabras de odio, pelean contra mí sin razón.

Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.

4 Los amo, pero ellos me responden con hostilidad, ¡Incluso cuando estoy orando por ellos!

За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.

5 Me devuelven el bien con el mal, el amor con el odio

Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.

6 “Pon a alguien malo sobre él. Ten a alguien de pie acusándolo.

Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.

7 Que cuando sea juzgado y sentenciado, sea hallado culpable. Que sus plegarias sean contadas como pecados.

Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.

8 Ojalá se acorten sus vidas; y que alguien más tome su lugar.

Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.

9 Que sus hijos queden huérfanos, y su esposa viuda.

Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.

10 Y que sus hijos queden desamparados, sin hogar, vagando de aquí para allá, expulsados de sus casas en ruinas.

Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].

11 Que los acreedores les quiten todo lo que poseen; y que los ladrones se lleven todo por lo cual han trabajado.

Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.

12 Que nadie los trate bien; que nadie sienta lástima por sus hijos desamparados.

Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.

13 Que todos sus descendientes mueran; que el nombre de su familia sea borrado en la siguiente generación.

Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.

14 Que el Señor recuerde los pecados de sus padres; que los pecados de sus madres no sean borrados.

Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.

15 Que sus errores permanezcan constantemente ante el Señor; y que su nombre sea olvidado completamente por el pueblo.

Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його

16 Porque no pensó en ser amable con otros, y en su lugar, acosó y mató a los pobres, a lo necesitados y a los de corazón roto.

за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.

17 Le encantaba maldecir a otros, ¡Que caiga sobre él ahora la maldición! Más no tenía tiempo para bendecir, ¡Así que ojalá nunca reciba una sola bendición!

Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.

18 Maldecía tan a menudo como cambiaba de ropa. Ojalá se trague sus maldiciones como bebe el agua, como el aceite que frota sobre su piel y llega hasta sus huesos.

Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.

19 Que las maldiciones que ha lanzado se peguen a él como la ropa, que lo aprieten todo el tiempo como un cinto”.

Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.

20 Que todo esto sea el castigo del Señor sobre mis enemigos, sobre aquellos que hablan mal de mí.

Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.

21 Pero a mí, Señor, trátame bien, por tu nombre. Sálvame porque eres leal y bueno.

Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.

22 Porque estoy pobre y necesitado, y mi corazón se rompe.

Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.

23 Me estoy desvaneciendo como una sombra nocturna; soy como una langosta que se sacude.

Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.

24 Estoy tan débil por la falta de comida que mis piernas ya no dan más; Mi cuerpo es solo piel y huesos.

Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.

25 ¡La gente me ridiculiza, me miran y menean la cabeza!

Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.

26 Ayúdame, Dios mío; sálvame por tu gran amor.

Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.

27 Que los demás reconozcan que esto es lo que haces, que tú eres el único que me salva.

Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.

28 Cuando me maldigan, tú me bendecirás. Cuando me ataquen, tú los destruirás. Y yo, tu siervo, me alegraré.

Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.

29 Que todos los que me acusan sean revestidos con desgracias; que se cubran a sí mismos con capas de vergüenza.

Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.

30 Pero yo seguiré agradeciendo al Señor, alabándolo frente a todos los que me rodean.

Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.

31 Porque él defiende al necesitado, y lo salva de aquellos que lo condenan.

Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.