Salmos 106
1 ¡Alaben al Señor! ¡Agradézcanle, porque es bueno! Su gran amor durará para siempre.
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 ¿Quién puede dar cuenta de todas las maravillas que el Señor ha hecho? ¿Quién puede darle toda la alabanza que merece?
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3 Felices son esos que tratan a la gente de forma justa, quienes siempre hacen lo correcto.
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4 Acuérdate de mi, por favor, cuando seas generoso con tu pueblo; piensa en mí cuando vengas a salvar.
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 Déjame ver a tu pueblo escogido prosperar; déjame alegrarme juntamente con tu nación santa; déjame compartir tu gozo con los tuyos.
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 Hemos pecado como nuestros antepasados. Nos hemos equivocado. Somos culpables.
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 No prestaron atención a todas las cosas buenas que hiciste. No guardaron en su corazón cuánto los amabas, sino que eligieron rebelarse en el mar Rojo.
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 Tanto así que los salvó por su carácter santo, y para mostrar su poder
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9 Él dio la orden al mar Rojo, y este se secó. Guió a su pueblo a través de la profundidad del mar como si fueran por el desierto.
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 Los rescató de aquellos que lo odiaban; los salvó del poder de sus enemigos.
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11 El agua ahogó a sus enemigos, ni uno de ellos sobrevivió,
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12 Entonces su pueblo confió en lo que él había prometido, y cantó alabanzas a su nombre.
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13 Pero ellos olvidaron rápidamente lo que Dios había hecho por ellos, y no escucharon sus advertencias.
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14 Estaban llenos de ansias desesperadas en el desierto; provocaron a Dios en el desierto.
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15 Dios les dio lo que querían, pero también les envió una plaga.
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16 La gente se volvió celosa de Moisés, y de Aarón, los sacerdotes santos del Señor.
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17 La tierra se abrió y se tragó a Datán; sepultó a Abiram y a sus seguidores.
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18 Fuego ardiente se encendió en medio de ellos. Una llama que los quemó a todos.
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19 En el monte Sinaí elaboraron un becerro, se postraron ante un ídolo de metal.
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20 ¡Reemplazaron su rey de gloria por un toro que comía yerba!
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21 Se olvidaron de Dios, su Salvador, quien había hecho cosas maravillosas en Egipto;
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 obrando toda clase de milagros en la tierra de Cam, haciendo cosas maravillosas en el mar Rojo.
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23 Y entonces dijo que iba a destruirlos, pero Moisés, su líder escogido, se colocó entre Dios y el pueblo para persuadirlo de nos destruirlos en su ira.
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24 Más tarde el pueblo se rehusó a entrar a la tierra prometida; no confiaron en que Él cumpliría lo que había prometido.
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25 Hablaban en sus tiendas sobre el Señor, y se rehusaron a obedecer lo que les había ordenado.
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26 Entonces levantó su mano para hacerles una seria advertencia de que los destruiría en el desierto,
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27 que dispersaría a sus descendientes entre las naciones, mandándolos a países lejanos.
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28 Proclamaron fidelidad a Baal Peor, y comieron alimento sacrificado a los muertos.
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29 Provocaron al Señor con lo que hicieron, haciéndolo enojar, y una plaga cayó sobre ellos.
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30 Pero Finees tomó un lugar por el Señor e intervino, y la plaga se detuvo.
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31 Ha sido considerado como un hombre que vivió con rectitud desde entonces hasta ahora, durante todas las generaciones.
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32 También hicieron airar al Señor en las aguas de Meribá, cuando las cosas se pusieron en contra de Moisés por culpa de ellos.
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33 Lo hicieron enfurecer tanto que habló sin pensar en el calor del momento.
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 No destruyeron a los pueblos paganos como el Señor les había dicho,
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35 sino que en su lugar se unieron a ellos y adoptaron su estilo de vida.
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36 Adoraron a sus ídolos paganos que se convirtieron en una trampa para ellos.
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37 Incluso rindieron en sacrificio a sus hijos e hijas a esos demonios.
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38 Derramaron sangre de niños inocentes, sus propios hijos, sacrificándolos a los dioses de Canaán. Al hacerlo, mancharon la tierra con sangre.
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39 Incluso mancharon sus propias vidas con lo que hicieron: sus acciones fueron adulterio espiritual.
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40 Por eso el Señor se airó con su pueblo, odió a aquellos que le pertenecían.
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41 Y los entregó a las naciones paganas. Estos pueblos que los odiaban ahora se convirtieron en sus dirigentes.
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42 Sus enemigos los dominaron y los doblegaron con su poder.
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43 El Señor los rescató repetidas veces, pero ellos continuaron con sus actos rebeldes, hasta que fueron destruidos por sus propios pecados.
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44 Pero, a pesar de todo esto, el Señor fue movido por su sufrimiento; oyó sus lamentos quejumbrosos.
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45 Recordó el pacto que había hecho con ellos, y se contuvo por gran bondad y amor.
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46 Hizo que los pueblos que los habían capturado los trataran con misericordia.
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47 ¡Sálvanos, Señor, Dios nuestro! reúnenos nuevamente de entre todas las naciones, para que podamos agradecerte y hablar de lo maravilloso que eres.
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48 ¡Cuán grande es el Señor, el Dios de Israel, quien vive por siempre y para siempre! ¡Todo el mundo diga “Amén”! ¡Alaben al Señor!
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
