< Salmos 103 >
1 Un salmo de David. Alaba, alma mía, al Señor; que todo mi ser alabe su santo nombre.
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 Alaba, alma mía, al Señor; y que no olvide mi ser las maravillosas cosas que él ha hecho por mí.
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 Él perdona mis pecados, y cura todas mis enfermedades.
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 Me salva de la muerte; me honra con su gran amor y misericordia.
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 Llena mi vida con todo lo que es bueno; me rejuvenece, y me hace fuerte como un águila.
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 El Señor hace lo que está bien, y defiende a los que son abusados.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 Él explicó sus caminos a moisés: le dijo al pueblo de Israel lo que iba a hacer.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 El Señor es amable y lleno de gracia, y no rápido para la ira. Lleno de amor y justicia.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 Él no nos acusa; ni permanece para siempre airado con nosotros.
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 No nos castiga por nuestros pecados, como debería hacer; no nos devuelve todas las cosas malas que hacemos, aunque lo merezcamos.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 Porque tan grande como los cielos que están sobre la tierra es su amor con los que le honran.
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 Tan lejos como el este está del oeste es como el Señor ha echado fuera nuestros pecados.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 Como un padre amoroso, el Señor es amable y compasivo con quienes le siguen.
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 Porque él sabe cómo fuimos hechos; él recuerda que somos solo polvo.
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 La vida de los seres humanos es como la grama: florecemos como plantas en un campo,
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 pero entonces el viento sopla, y nos vamos, desapareciendo sin dejar rastro.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 Pero el gran amor de Dios durará para toda la eternidad con aquellos que le siguen; su bondad perdurará por todas las generaciones,
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 con aquellos que cumplen sus convenios y sus mandamientos.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 El Señor ha establecido su trono en los cielos, y gobierna sobre todas las cosas.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 ¡Alaben al Señor, ángeles, ustedes poderosos que hacen lo que él dice, escuchando lo que él les ordena!
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 ¡Alaben al Señor, ustedes ejércitos celestiales que le sirven y cumplen su voluntad!
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 ¡Alabe al Señor, toda cosa en su creación, todos bajo su gobierno! ¡Alaba, alma mía, al Señor!
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!