Proverbios 31
1 Estas son las palabras del Rey Lemuel, un oráculo, enseñado por su madre.
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 ¿Qué podré enseñarte, hijo mío? Mi hijo a quien parí; el hijo que nació como respuesta a mis votos.
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 No desperdicies tu fuerza durmiendo con mujeres; con esas que hacen caer a los reyes.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Lemuel, no es digno de los reyes beber vino, ni de los gobernantes beber alcohol.
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Porque si beben, olvidarán la ley, y pervertirán los derechos de los que sufren.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Dale alcohol a los que están muriendo, y vino a los que están sufriendo angustia.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Déjalos que beban para que olviden su pobreza, y para que no recuerden más sus problemas.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Habla en favor de los que no tienen voz, y lucha por los derechos de los marginados de la sociedad.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Habla sin temor y juzga con honestidad, defiende a los pobres y desposeídos.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 ¿Quién podrá encontrar a una mujer fuerte y capaz? ¡Una mujer así es más valiosa que muchas joyas!
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Su esposo tiene plena confianza en ella, y a su lado este hombre nunca empobrecerá.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Durante toda su vida, esta mujer le trae el bien y nunca el mal.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Ella consigue la lana y el lino, y con vehemencia elabora prendas de vestir con sus propias manos.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Así como la embarcación de un comerciante, ella trae desde lejos la comida.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Se levanta antes del amanecer para preparar el desayuno para su familia, y para preparar el trabajo de sus siervas.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Ella mira el campo y decide comprarlo. Con su propio salario decide comprar una viña.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Está siempre dispuesta y lista, y trabaja arduamente con sus fuertes brazos.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Ella reconoce el gran valor de lo que hace. Se mantiene ocupada y su lámpara se apaga tarde, por la noche.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Hila las fibras y las teje, convirtiéndolas en telas.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Es generosa y da a los necesitados.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 No se preocupa si cae nieve, porque su familia tiene abrigo tibio.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Ella se hace abrigos, y se viste con lino fino y ropa de color púrpura.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Su esposo es respetado en el concilio a las puertas de la ciudad, donde se sienta con los ancianos.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Ella elabora ropas de lino para vender, y es la proveedora de cinturones para los comerciantes.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Ella se viste de fuerza y dignidad, y mira el futuro con alegría.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Ella habla con sabiduría, y es bondadosa al dar instrucciones.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Ella se encarga de las necesidades de su familia, y nunca está desocupada.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Sus hijos se apresuran a bendecirla. Su esposo la alaba, diciendo:
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 “Muchas mujeres hacen grandes cosas, ¡pero tú eres mejor que todas ellas!”
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 El encanto es engañoso, y la belleza se desvanece; pero la mujer que honra al Señor merece ser alabada.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Dale el reconocimiento que se merece; alábala públicamente por lo que ha hecho.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
