< Proverbios 3 >
1 Hijo mío, no olvides mis instrucciones. Recuerda siempre mis mandamientos.
Фиуле, ну уйта ынвэцэтуриле меле ши пэстрязэ ын инима та сфатуриле меле!
2 Así vivirás muchos años, y tu vida será plena.
Кэч еле ыць вор лунӂи зилеле ши аний веций тале ши-ць вор адуче мултэ паче.
3 Aférrate a la bondad y a la verdad. Átalas a tu cuello y escríbelas en tu mente.
Сэ ну те пэрэсяскэ бунэтатя ши крединчошия: лягэ-ци-ле ла гыт, скрие-ле пе тэблица инимий тале!
4 Así tendrás buena reputación y serás apreciado por Dios y la gente.
Ши, астфел, вей кэпэта тречере ши минте сэнэтоасэ ынаинтя луй Думнезеу ши ынаинтя оаменилор.
5 Pon tu confianza totalmente en el Señor, y no te fíes de lo que crees saber.
Ынкреде-те ын Домнул дин тоатэ инима та ши ну те бизуи пе ынцелепчуня та!
6 Recuérdalo en todo lo que hagas, y él te mostrará el camino correcto.
Рекуноаште-Л ын тоате кэиле тале, ши Ел ыць ва нетези кэрэриле.
7 No te creas sabio, respeta a Dios y evita el mal.
Ну те сокоти сингур ынцелепт; теме-те де Домнул ши абате-те де ла рэу!
8 Entonces serás sanado y fortalecido.
Ачаста ва адуче сэнэтате трупулуй тэу ши рэкорире оаселор тале.
9 Honra al Señor con tu riqueza y con los primeros frutos de tus cosechas.
Чинстеште пе Домнул ку авериле тале ши ку челе динтый роаде дин тот венитул тэу,
10 Entonces tus graneros serán llenos de fruto, y tus estanques rebosarán de vino nuevo.
кэч атунч грынареле ыць вор фи плине де белшуг ши тяскуриле тале вор ӂеме де муст.
11 Hijo mío, no rechaces la disciplina del Señor ni te enojes cuando te corrija,
Фиуле, ну диспрецуи мустраря Домнулуй ши ну те мыхни де педепселе Луй!
12 porque el Señor corrige a los que ama, así como un padre corrige al hijo que más le agrada.
Кэч Домнул мустрэ пе чине юбеште, ка ун пэринте пе копилул пе каре-л юбеште!
13 Felices son los que encuentran la sabiduría y obtienen entendimiento,
Фериче де омул каре гэсеште ынцелепчуня ши де омул каре капэтэ причепере!
14 porque la sabiduría vale más que la plata, y ofrece mejor recompensa que el oro.
Кэч кыштигул пе каре-л адуче еа есте май бун декыт ал арӂинтулуй, ши венитул адус де еа есте май де прец декыт аурул;
15 ¡La sabiduría vale más que muchos rubíes y no se compara con ninguna cosa que puedas imaginar!
еа есте май де прец декыт мэргэритареле ши тоате комориле тале ну се пот асемуи ку еа.
16 Por un lado ella te brinda larga vida, y por el otro riquezas y honra.
Ын дряпта ей есте о вяцэ лунгэ; ын стынга ей, богэцие ши славэ.
17 Te dará verdadera felicidad, y te guiará a una prosperidad llena de paz.
Кэиле ей сунт ниште кэй плэкуте ши тоате кэрэриле ей сунт ниште кэрэрь пашниче.
18 La sabiduría es un árbol de vida para todo el que se aferra a ella, y bendice a todos los que la aceptan.
Еа есте ун пом де вяцэ пентру чей че о апукэ, ши чей че о ау сунт феричиць.
19 Fue gracias a la sabiduría el Señor creó la tierra, y gracias al conocimiento puso los cielos en su lugar.
Прин ынцелепчуне а ынтемеят Домнул пэмынтул ши прин причепере а ынтэрит Ел черуриле;
20 Fue gracias a su conocimiento que las aguas de las profundidades fueron liberadas, y las nubes enviadas como rocío.
прин штиинца Луй с-ау дескис адынкуриле ши стрекоарэ норий роуа.
21 Hijo mío, aférrate al buen juicio y a las decisiones sabias; no los pierdas de vista,
Фиуле, сэ ну се депэртезе ынвэцэтуриле ачестя де окий тэй: пэстрязэ ынцелепчуня ши кибзуинца,
22 porque serán vida para ti, y como un adorno en tu cuello.
кэч еле вор фи вяца суфлетулуй тэу ши подоаба гытулуй тэу!
23 Caminarás con confianza y no tropezarás.
Атунч вей мерӂе ку ынкредере пе друмул тэу, ши пичорул ну ци се ва потикни.
24 Cuando descanses, no tendrás temor, y cuando te acuestes tu sueño será placentero.
Кынд те вей кулка, вей фи фэрэ тямэ, ши кынд вей дорми, сомнул ыць ва фи дулче.
25 No tendrás temor del pánico repentino, ni de los desastres que azotan al malvado,
Ну те теме нич де спаймэ нэпрасникэ, нич де о нэвэлире дин партя челор рэй,
26 porque el Señor será tu confianza, y evitará que caigas en trampa alguna.
кэч Домнул ва фи нэдеждя та ши Ел ыць ва пэзи пичорул де кэдере.
27 No le niegues el bien a quien lo merece cuando tengas el poder en tus manos.
Ну опри о бинефачере челуй че аре невое де еа, кынд поць с-о фачь.
28 No le digas a tu prójimo: “Vete. Ven mañana, y yo te daré”, si ya tienes los recursos para darle.
Ну зиче апроапелуй тэу: „Ду-те ши вино ярэшь; ыць вой да мыне”, кынд ай де унде сэ дай!
29 No hagas planes para perjudicar a tu prójimo que vive junto a ti, y que confía en ti.
Ну гынди рэу ымпотрива апроапелуй тэу, кынд локуеште лиништит лынгэ тине!
30 No discutas con nadie sin razón, si no han hecho nada para hacerte daño alguno.
Ну те черта фэрэ причинэ ку чинева, кынд ну ць-а фэкут ничун рэу!
31 ¡No sientas celos de los violentos, ni sigas su ejemplo!
Ну пизмуи пе омул асупритор ши ну алеӂе ничуна дин кэиле луй!
32 Porque el Señor aborrece a los mentirosos, pero es amigo de los que hacen lo que es bueno.
Кэч Домнул урэште пе оамений стрикаць, дар есте приетен ку чей фэрэ приханэ.
33 Las casas de los malvados están malditas por el Señor, pero él bendice los hogares de los que viven en rectitud.
Блестемул Домнулуй есте ын каса челуй рэу, дар локуинца челор неприхэниць о бинекувынтязэ.
34 Él se burla de los que se burlan, pero es bondadoso con los humildes.
Кынд аре а фаче ку чей батжокориторь, Ышь бате жок де ей, дар челор смериць ле дэ хар.
35 Los sabios recibirán honra, pero los necios permanecerán en desgracia.
Ынцелепций вор моштени слава, дар партя челор небунь есте рушиня.