Job 5
1 “Llama si quieres, pero ¿quién te va a responder? ¿A qué ángel te vas a dirigir?
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
2 Ciertamente la ira mata al necio y la envidia al simple.
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
3 He visto a un necio hacerse fuerte, pero enseguida maldije su casa.
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
4 Sus hijos nunca están a salvo; son aplastados en el tribunal sin nadie que los defienda.
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
5 El hambriento se come todo lo que cosecha, tomando incluso lo que está protegido por un seto de espinas, mientras otros procuran robar su riqueza.
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
6 Porque el mal no nace del polvo, ni los problemas crecen de la tierra.
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
7 Pero los seres humanos nacen para los problemas con la misma certeza que las chispas de un fuego vuelan hacia arriba.
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
8 “Si fuera yo, iría donde Dios y expondría mi caso ante él.
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
9 Él es quien hace cosas asombrosas, increíbles; ¡milagros que no se pueden contar!
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
10 Él hace llover sobre la tierra y envía agua a los campos.
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
11 Exalta a los humildes y rescata a los que lloran.
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
12 Frustra los planes de los astutos para que no tengan éxito.
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
13 Él atrapa a los sabios en sus propios pensamientos astutos, y los planes de la gente retorcida se ven truncados.
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
14 De día están a oscuras, y a mediodía tropiezan como si fuera de noche.
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
15 Pero Dios es el que salva de sus comentarios cortantes, así como salva a los pobres de las acciones de los poderosos.
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
16 Así los desvalidos tienen esperanza, y los malvados tienen que cerrar la boca.
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
17 Mira qué feliz es la persona a la que Dios corrige, así que no desprecies la disciplina del Todopoderoso.
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
18 Porque él causa dolor, pero proporciona alivio; él hiere, pero sus manos curan.
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
19 Él te salvará de muchos desastres; una multitud de males no te afectará.
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
20 En tiempos de hambre te librará de la muerte, y en tiempos de guerra te salvará del poder de la espada.
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
21 Estarás protegido de la calumnia de lengua afilada; y cuando llegue la violencia no tendrás miedo.
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
22 Te reirás de la violencia y del hambre; no tendrás miedo de los animales salvajes,
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
23 porque estarás en paz con las piedras del campo y los animales salvajes estarán en paz contigo.
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 Estarás seguro de que tu casa está a salvo, porque irás a donde vives y no habrá cosa alguna que te falte.
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
25 También estarás seguro de que tendrás muchos hijos; tu descendencia será como la hierba de la tierra.
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
26 Vivirás hasta una edad madura como una gavilla de grano cuando se cosecha.
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 Mira, lo hemos examinado y es verdad. Escucha lo que te digo y aplícalo a ti mismo”.
Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
